26 липня, зранку, біля Українського дому на столичній Європейській площі голодують троє чоловіків: вінничанин 63-річний Леонід Бровченко, львів'янин 47-річний Микола Голоско та черкасець 51-річний Михайло Тертичний.
— Отець Георгій із нами був три дні. Припинив, — каже Михайло Тертичний. Він голодує п'ятий день. — Я бодрий, нічого не турбує, до лікарів не звертався. Найважче було на другий день, живіт кавкав, їжу просив. Зараз води більше пити став, 3 літри на день. Раніше вистачало 1,5. Хотів п'ять днів протриматися, але відчуваю, що ще стільки ж зможу.
По воду голодувальники ходять до Олександрійського костелу. Він неподалік Українського дому.
— Ідемо на службу о 7.30, там і набираємо. Може тому, що вода освячена, легко голодування переносимо. У мене шостий день пішов, — розказує Микола Голоско. — Настроєні стояти до останнього. Я читав, що в Ірландії люди голодували 40 днів.
Чоловіки кажуть, що якась жінка збирає в перехожих гроші, начебто для них.
— Гладка така, у лосінах. Зараз її немає, десь пішла. Чіпляється до людей, просить для голодающих. Ми не їмо, нам гроші не потрібні, — каже Леонід Бровченко.
Біля Українського дому щодня чергують сім міліціонерів. Троє — біля загорожі на сходах. По двоє — на тротуарі біля переходу та через дорогу.
— Два амбали приходять, щоб нас уночі стерегти. Один Ігор із Тернопільщини. Йому років 40. Красивий, високий. Тут працює, а вночі на карематі біля наших розкладачок спить. Ще один Володя приходить. Лягає з іншого боку. Був охоронцем у Королевської, від неї пішов.
— Міняємося кожні 4 години. Навіщо? Стало комусь погано, викличуть нас, миттю приїдемо. По радіо як сказали, що вже припинили голодування, то всі наші зраділи. А чергування не скасували, — каже лікар "швидкої", що стоїть неподалік. Пояснює, що не має права говорити з журналістами, тому ім'я назвати не може.
У суботу о 19.00 біля Українського дому проведуть молебень на честь Дня хрещення Русі.
2 
1
Коментарі
3