Близько 220 млн грн збитків завдали вибухи на складі з боєприпасами в Балаклії на Харківщині. Станом на 29 березня там періодично продовжували детонувати снаряди.
— Випадок викрив проблеми, якими ніхто не займався десятиліттями. Зокрема питання перевантаження артилерійських складів. Там снарядів у кілька разів більше, ніж мало би бути. Це небезпечно, — каже військовий експерт 63-річний Ігор Романенко.
— Сховища почали активно заповнювати після розформування радянського військового контингенту в Європі. Боєприпаси везли на кілька ключових арсеналів. Перенаповнили їх. Зокрема й Балаклію. У Росії подібну ситуацію вирішують за допомогою війн. Старі припаси використовують в Україні, Сирії, Грузії. Це значно дешевше, ніж їх знищувати. Та й не кожен вид озброєння легко утилізувати, враховуючи складність вибухових елементів.
Як маємо організувати свої склади, аби зменшити завантаження?
— За кордоном формують невеликі сховища, але зі стратегічним розташуванням. Треба взяти це за приклад і розмістити озброєння в кожному регіоні на декількох складах. Тоді при повномасштабному наступі ворога з різних сторін матимемо, чим захищатися. Великий військовий прорахунок — тримати всю зброю на одному складі.
Хто має охороняти склади?
— Контрактники Збройних сил. Це повинні бути люди з досвідом. Строковиків на такі об'єкти ставити не можна. Варто пам'ятати, що росіяни мають сучасні літакоподібні та вертольотоподібні дрони. Такі можуть стріляти запальними й фугасними снарядами. Важко виявляються навіть сучасними локаторами. Військові НАТО після вибухів у Сватовому (склад із боєприпасами вибухнув позаторік 29 жовтня. Військові назвали це терактом. — ГПУ) сказали, що теж не мають ефективного захисту від дронів.
Не відкидають й інших версій вибуху — халатність службовців чи бажання так списати снаряди.
Вибухи на складі в Балаклії почалися 23 березня. Зруйнували в місті 25 будинків.
6 
1
Коментарі