27 грудня о 14:00 на пункті пропуску "Майорське" поблизу міста Горлівка на Донеччині відбувся обмін полоненими між українською стороною та бойовиками. Він — перший 2017 року.

Обмін тривав понад 2,5 год. Додому повернулися 73 українських полонених. Одна жінка відмовилася їхати на підконтрольну територію. Українська сторона віддала бойовикам 233 особи. Їхати в ­ОРДЛО не захотіли 26 людей. Серед них екс-мер Торецька Володимир Слєпцов. Він далі відбуватиме покарання в Україні.

Українці, яких обміняли 27 грудня, поспілкуються із нашими спецслужбами. Правоохоронці можуть отримати важливу інформацію про те, що відбувається на окупованій території.

Україна не віддала жодного росіянина. Їх українська сторона планує обміняти на наших політв'язнів, яких незаконно утримують у Росії та Криму.

Останні півтора року процес звільнення заручників був заблокований. На окупованій частині Донбасу залишаються у полоні 103 особи, повідомив голова СБУ Василь Грицак.

— Обмін став можливий, бо російський президент Володимир Путін вирішив поставити собі плюсик у передвиборній кампанії, — каже військовий експерт, полковник запасу 52-річний Олег Жданов. — Розіграв виставу про громадянську війну в Україні й Росію-миротворця. Для росіян він тепер — всесильний лідер, який може вирішувати навіть проблеми сусідньої країни. Посередником стала Російська право­славна церква на чолі з патріархом Кирилом. Офіційна Москва у цьому участі не брала.

Кінцева мета Путіна — скасування санкцій Заходу. А також хоче підвищити рейтинг Віктора Медведчука в Україні. Той і до Путіна звернувся, і з бойовиками вів перемовини, і привіз наших полонених у Бориспіль. Потім скаже: мовляв, Медведчук за два тижні зробив те, про що Порошенко домовлявся два роки. Проголосуйте за нього й отримаєте мир і стабільність. Хоче повернути кума у велику політику. Президентом не стане — нема харизми, відповідного іміджу серед українців. Але Путін хоче для нього пост прем'єр-міністра при новому президентові України. У програші Порошенка на наступних виборах зацікавлені і Москва, й Вашингтон. Він зарекомендував себе як людина, не здатна домовлятися.

На які компроміси пішла українська сторона, щоб обмін відбувся?

— Їх не було. Це — лише політична воля Росії. Ми програли в політичному плані. Домовляючись із керівниками бойовиків, легалізували ДНР і ЛНР.

Якою буде доля решти заручників на окупованих територіях?

— Полонених більшає щодня. Росія має велику базу, аби шантажувати нас "живим товаром". Це — безкінечний процес. Москва добиватиметься повної амністії для бойовиків на Донбасі й надання окупованим територіям особливого статусу. В обмін на полонених. Якщо підемо на таке — це стане нашим повним програшем.

Що робити з бранцями, перебування яких у полоні не підтверджено?

— Доки не зайдемо на окуповану територію й не відновимо контроль над нею, не зможемо розслідувати долі цих людей. Є лише окремі дані від розвідки й свідків. Велика ймовірність, що більшості немає серед живих.

У Путіна є ще кілька мільйонів українських заручників

"Порошенко безсоромно "продає" обмін полоненими мало не як перемогу у війні з Росією, — пише у "Фейсбуку" політолог Михайло Басараб, 40 років. — Піариться. Каже буквально, що це "символ перемоги". Ну що ж, який полководець, такі й перемоги.

Але не забуваймо, що в Путіна залишається ще кілька мільйонів українських заручників. І щомісяця він добирає нових: у Криму, на Донбасі, на держкордоні з вільною Україною. Отже, такі "перемоги" Порошенка можуть тривати безконечно.

Вихід із цього зачарованого кола один — зламати саму нав'язану нам сатанинську стратегію Мінського процесу. Стратегію, в якій агресор не визнає себе агресором, але веде з нами переговори про звільнення наших людей взамін на капітуляцію всієї нашої держави".

— Українські спецслужби мають дати терористам дзеркальну відповідь, — вважає військовий експерт 46-річний Дмитро Снєгирьов.

— У Служби безпеки є списки українських представників проросійських партій. Голова СБУ має заявити російській стороні: якщо шантажуватимете нас заручниками, дамо пряму відповідь. Нас влаштує пропорція 1 до 10. Кількість проросійського елементу в Україні зашкалює. Обмінного фонду вистачить на 10 років.

У Луганську днями на нараді "міністерства держбезпеки" говорили про зростання числа українських бранців за рахунок цивільних. За два тижні їхня кількість збільшилася на 12. Якщо конфлікт триватиме ще півроку — зростатиме в геометричній прогресії. На листопад 2016-го в полоні було 109 українців. Тепер 170 — за рахунок цивільних, яких звинуватили у співпраці з СБУ.

Треба пам'ятати про родичів керівників терористів. Донька "міністра внутрішніх справ" ЛНР Ігоря Корнета навчається в Харкові. У Вінниці живуть дружина й діти нового ватажка ЛНР Леоніда Пасічника. Їхнє затримання буде не терором, а частиною контроперації по боротьбі з диверсійними елементами. Це — світова практика.

×