Колись у перервах футбольних матчів глядачів розважали велосипедними "гонками на вибування". Правила прості: після кожного кола стадіоном останній із велосипедистів припиняв боротьбу. Аж доки не залишалися двоє, які й визначали переможця на останньому колі.
Тепер таких гонок на стадіонах не проводять — немає кого розважати.
Зате самі українські "футбольні клуби" перетворили національний чемпіонат на щось подібне до забутих змагань велосипедистів. Уже третій рік турнір завершують не всі, хто в ньому стартував. Торік зник донецький "Металург", позаминулого року — київський "Арсенал". А перед тим були "Кривбас", ФК "Харків", ФК "Львів" та ще низка "клубів", яких уже ніхто й не пам'ятає.
Цього сезону, здається, настав фінал. І нехай нікого не вводить в оману участь у чемпіонаті понад десяти команд. Реальних команд, які ставлять перед собою мету стати чемпіоном, залишилося лише дві. Точно, як колись у велогонках.
Скажете, що так було завжди, бо лише дві команди — "Динамо" й "Шахтар" — фактично претендували на перше місце в останні два десятиліття. Але тоді реально були інші учасники чемпіонату, які існували за прикладом двох лідерів. Лише грошей мали набагато менше. Амбітні власники команд прагнули або посісти якомога вище місце, або принаймні не вилетіти з вищої ліги.
Тепер цього вже немає. У понеділок прийняли рішення, що у наступному чемпіонаті гратимуть 12 команд. Воно не порушить регламент лише у тому випадку, коли із 14 "стартових" команд улітку залишиться не більше 11. Це вже фактично сталося. Добре, якщо цих команд буде 11, а не менше. Перед усіма учасниками чемпіонату України, окрім двох лідерів, нині лише одне завдання — дограти до кінця турніру. Бо ніхто не знає, що з ними буде влітку.
Парадокс, але найспокійніше нині почуваються чотири команди-біженці, чиє формальне місце дислокації — на окупованих територіях. Це луганська "Зоря" та донецькі "Шахтар", "Олімпік" і "Металург", який гратиме навесні у Харкові під назвою "Сталь" (Дніпродзержинськ). Жодна з цих команд, включаючи цілком благополучний "Шахтар", навіть не задумується над тим, щоб хоч якось "укорінитися" на час окупації в певному місті. А значить — не переймається тим, чи будуть у команди вболівальники.
Фактично на хоч якихось постійних прихильників, які регулярно відвідуватимуть домашні матчі команди, окрім "Динамо" можуть розраховувати лише "Дніпро", "Карпати", "Ворскла", "Металіст" і "Говерла". Та чи прийдуть люди масово на ігри клубів, які заздалегідь ні на що не претендують?
У підсумку виходить, що організатори чемпіонату ніби навмисне послідовно робили все, аби позбавити чемпіонат уболівальників. Тепер вони, здається, практично досягли своєї мети. Бо в Дніпропетровську, Львові, Полтаві, Харкові, Ужгороді підуть на стадіон хіба тоді, як приїдуть "Динамо" чи "Шахтар". Та й це, як тепер кажуть, не факт.
Що ж ми побачимо у весняній частині чемпіонату?
Окрім головного матчу "Шахтар" — "Динамо", місце проведення якого нині невідоме, решта поєдинків двох лідерів зведеться або до "гри до першого пропущеного", або до елементарного розгрому на голову слабшого суперника.
З одного боку, це аж ніяк не сприятиме підвищенню видовищності чемпіонату й класу гри обох наших лідерів. З другого, і самі лідери, як видається, не проти, аби їхні матчі в чемпіонаті знову перетворилися на "тренування із підвищеною відповідальністю". Так їх називав у 1990-ті Валерій Лобановський. Одна проблема — якщо так піде далі, то "Динамо" й "Шахтарю" скоро не буде з ким "тренуватися". Існування чемпіонату за схемою "хазяїн-клуб" незабаром остаточно втратить сенс. "Хазяї" закінчуються.
Аби наш футбольний чемпіонат остаточно не перетворився у "гонку на вибування", головні наші футбольні власники мають щось робити. Варіантів два. Перший — "Динамо" й "Шахтар" фінансуватимуть своїх суперників по чемпіонату. Це частково вже відбувається. Другий — наше футбольне господарство перейде на нормальну економічну основу. Тобто команди житимуть на те, що вони самі заробили, а не чекатимуть подачок від багатих власників.
Який із двох варіантів реальніший — судіть самі. А поки що будемо дивитися "гонку на вибування". Тобто, перепрошую, чемпіонат України з футболу.
39-річного Володимира Генінсона одноголосно обрали президентом української прем'єр-ліги. Його кандидатуру висунула на вибори 29 лютого луганська "Зоря". Інших претендентів на посаду не було.
Термін повноважень Генінсона — два роки. Його попередник Віталій Данилов очолював прем'єр-лігу з травня 2008-го.
3 
1
Коментарі