Повернення "кормильцев"

Часи, коли футболісти наших клубів отримували шалені гроші за біганину порожніми стадіонами, стали вже далеким минулим. Вони навряд чи повторяться. В Україні ще залишилося півтори команди, де гравцям продовжують платити неадекватні зарплати. Але й там "мільйонерів" прагнуть чимшвидше позбутися, отримавши хоча б часткову компенсацію за їхній перехід до закордонних клубів.

Унаслідок цього вітчизняні футболісти, не кажучи вже про іноземців, стали десятками залишати Україну в пошуках кращої долі. А десятки віт­чизняних футбольних "експертів" почали синхронно стогнати про "занепад українського чемпіонату" через "масовий від'їзд кваліфікованих гравців".

Куди ж поїхали з України "кваліфіковані гравці", яким перестали платити десятки, а то й сотні тисяч доларів на місяць? Дехто тикнувся було до Росії, як Євген Селезньов, який словами про необхідність "кормить семью" налаштував проти себе більшість вітчизняних уболівальників. Та виявилося, що ті наші футболісти, які начхали на війну і рушили за грошима до РФ, там теж не дуже потрібні. Не нагріли собі місця майстри української прем'єр-ліги ані в Іспанії, ані в Німеччині, ані в Італії, ані в Туреччині, ані в Польщі, ані в Угорщині, ані в Бельгії, ані деінде. За поодинокими винятками вони або вряди-годи виходять на поле за дуже скромні команди, або взагалі сидять у запасі, очікуючи, поки їх увічливо попросять звільнити територію.

Гроші, які наші футбольні заробітчани отримують за кордоном, не порівняти з тим, що вони мали тут у "жирні роки", коли українські мільярдери викидали на футбол шалені кошти. Навіть головні "зірки" в особі Коноплянки та Ярмоленка мовчать про свої нинішні заробітки в Німеччині. Іншим же просто соромно про це говорити — колишні хазяї сміятися будуть.

Тому футболісти-невдахи потроху потягнулися ­назад. Тепер вони готові грати за будь-які гроші. Бо нічого іншого не вміють, а витримувати конкуренцію в закордонних клубах, навіть у грецьких чи турецьких, не всім до снаги. Як і раніше, вони мовчать про свої заробітки, що скоротилися щонайменше в десять разів. А коли мовчать, значить і цього не заслужили.

×