Структура українського футболу, що склалася впродовж останніх двох десятиліть, ніколи не передбачала хоча б часткової самоокупності клубів. Я вже не кажу про заробляння грошей. Єдине джерело фінансування — кошти власників команд.
В останні роки кількість людей, що бажають утримувати клуби, невпинно скорочується. Одна з причин — витрачати щораз більше, аби мати результат, власник "футбольного клубу" не може. А давати менше, не отримуючи результату, немає сенсу. Тож наш футбол поступово перетворюється на "клуб мільярдерів", які вбачають у футбольних перемогах власний престиж. Чи не половина команд української "прем'єр-ліги" фінансується, за чутками, двома-трьома мільярдерами. Плюс футболісти, що мають контракти з кількома провідними "клубами", грають "в оренді" чи не за всі команди.
Повне або часткове припинення фінансування колективів, які начебто належали структурам, наближеним до "Приватбанку", призвело до того, що без "робочих" місць опинилися спочатку гравці зниклого "Кривбасу", а тепер подібне загрожує гравцям київського "Арсеналу". Майже півсотні виконавців високого класу серйозно тиснуть на футбольний "ринок праці" — місць для всіх не вистачає.
У "безробітних" є два варіанти продовження кар'єри. Перший — податися до країн колишнього Радянського Союзу. У Росії чи Азербайджані більшість "футбольних клубів" прямо чи опосередковано фінансує держава. Але й туди візьмуть не всіх. Тому є другий варіант — тренуватися самостійно, очікуючи на пропозиції. Останній шлях ризикований — їх можна й не дочекатися.
Тож багато хто з "безробітних" готові грати "за власний рахунок" — шалені зарплати у вітчизняній "прем'єр-лізі" дозволяють футболістам мати значні заощадження. Так навесні грали футболісти "Кривбасу", які нібито отримували премії від суперників обіграних ними фаворитів. Але ж "Кривбас" мав хоча б стадіон. І певний час гроші на виїзди. Футболісти столичного "Арсеналу", якщо захочуть грати самі, матимуть платити за все зі своєї кишені. Це не проблема: вони — люди небідні. Краще грати безкоштовно з перспективою бути запрошеним на роботу, ніж закінчити кар'єру. Приклад колишнього воротаря "Динамо" Станіслава Богуша, який зголосився грати за "Арсенал" безплатно, може бути початком тенденції.
Хто знає, можливо, незабаром ми побачимо в нашому футболі клуби, що не мають власників, а фінансуються самими гравцями, яким важливо бути помітними. І це не утопія — кількість не лише високооплачуваних, а хоч якось оплачуваних "робочих місць" для футболістів в Україні невпинно скорочується.
Варіант, коли всю лігу фінансує одна людина, як колись це було в нашому баскетболі, у футболі навряд чи можливий. Хоча ніхто не знає, як воно буде насправді.
3 
1
Коментарі
2