Вирушаючи на гру Ліги чемпіонів до Бухареста, несподівано зауважив, що Румунія для нас — чи не найбільш загадкова країна Європи, хоч і розташована поруч. Це не Польща, Словаччина або Угорщина, через які пролягають наші шляхи до Західної Європи. І знаємо ми про Румунію мало. Якби не футбол, то й зараз би не згадали.
Тим часом румуни обігнали нас не тільки за швидкістю інтеграції у Європу, а й у футболі. Хоча зовні цього аж ніяк не скажеш. Бухарест виглядає для нас приблизно так, як Київ для іспанця. Забудовані сірими стандартними житловими будинками вулиці брудніші за київські, а після 17-ї години все місто стає на кілька годин величезним автомобільним корком. Накупив народ машин, а вулиці ті самі залишилися. Так само, як у нас, авто їдуть тротуарами та газонами. Хіба що маршруток наших немає. Виключно великі автобуси плюс трамваї й тролейбуси. Проїзд на громадському транспорті коштує від двох гривень на наші гроші, а таксі набагато дешевше, аніж у Західній Європі.
Стадіон вразив брудними сидіннями
Футболу в Бухаресті чекали, про київське "Динамо" багато писали в пресі й показували по телевізору. Звісно, йшлося в основному про Флоріна Черната. Динамівський румун за дві доби отримав, напевно, більше уваги, аніж за усю попередню кар"єру.
Розташований на околиці міста стадіон вразив брудними сидіннями. Тож народ сідає на принесені підстилки. В усьому іншому, від клубної атрибутики невідомого походження до охоронців порядку, яких слід боятися, все на стадіоні так само, як і у нас.
Принципова різниця лише в одному: публіка на стадіоні твереза. Можливо, не абсолютно, але масово. Румуни не заливають у себе щоденно міцні алкогольні напої. І пиво п"ють не із пляшок на вулицях, а культурно, в барах. А тверезий стадіон зовсім по-іншому реагує на поєдинок, аніж налитий пивом і горілкою і думаючий більше не про футбольні нюанси, а про те, як терміново справити малу потребу. Було видно, що всі глядачі добре знають свою команду, мають в ній улюбленців і тих, до кого байдужі. І взагалі, бувають на трибунах не два рази на рік, а набагато частіше.
"Стяуа" досягла бажаної для себе нічиєї у грі проти "Динамо". Однак публіка після матчу зовсім не шаленіла. Радість була скромною і цілком відповідала рівню здобутого успіху. Народ не кричав дурним голосом і не дудів у дудки, а на ходу обговорював саму гру. Румунським уболівальникам було про що поговорити. Тверезими ж футбол дивилися.
2 
1
Коментарі