Чи варто Усіку іти у профі?

 

Міжнародна асоціація любительського боксу (АІВА) визнала 25-річного Олександра Усіка найкращим боксером 2012-го. В серпні цього року кримчанин завоював "золото" Олімпіади в Лондоні у вазі до 91 кг. Після перемоги у фіналі над італійцем Клементе Руссо Олександр станцював гопак. Недавно боксер знявся у рекламі компанії мобільного зв'язку.

— Цілком згоден з рішенням АІВА, — каже 26-річний Руслан Ейвазов, майстер спорту Російської Федерації з боксу. — На сьогодні Олександр — найкращий в любительському боксі. Вважаю, що Усік набагато рухливіший за своїх конкурентів, швидший і дуже грамотно дотримується техніко-тактичного плану на бій. Хто міг йому скласти конкуренцію? Українець Василь Ломаченко. Він, звичайно, незаперечний лідер аматорського боксу. Це Василь довів багаторазово. А ще хочу відзначити Серіка Сапієва. Казах блискуче виступив на Олімпіаді, переміг, отримав Кубок Вела Баркера як найтехнічніший боксер Ігор.

Імовірно, тепер Олександр Усік спробує свої сили в професіональному боксі.

— У профі все залежатиме від рук, у які він потрапить, — зауважує 39-річний Сергій Питалєв, боксерський тренер із Мінська. — Чи стане Усік зіркою в професійному боксі? 50 на 50, дуже багато чого від боксера не залежить. В любителях він олімпійський чемпіон. Але в профі це мало що значить. Там інші правила, інша організація процесу.

Стримано оцінює перспективи Усіка в профі-боксі президент Української ліги професіональних єдиноборств, львів'янин Роман Кардаш, 34 роки.

— Поставте собі питання, чи багато ви знаєте відомих професіоналів — колишніх олімпійських чемпіонів? На пальцях перерахуємо. Треба пам'ятати, що Усіка в профі ніхто не чекає. Там сотні команд, що прагнуть не лише перемог, а й поїсти. Професіональний бокс зародився в Америці. А там олімпійського духу ніколи не було, а значить, і спортивної честі. Головне кредо — перемогти та заробити на хліб. Тому результат буде залежати від команди, яку підбере Усік. Якщо він найме хорошого маркетолога, менеджера і тренера, можемо на щось сподіватися за років п'ять. Олександрові треба зрозуміти, що він стане на стежку війни колективів, а не суперництва між чотирьох кутів, затягнутих канатами. Якщо готовий до війни, то вперед. Якщо не впевнений, то не варто й починати.

×