З настанням літа простір навколо "наливайки", що неподалік моєї оселі, розквітнув усіма кольорами. Завсідники цього закладу приходять похмелятися у футболках закордонних футбольних клубів. Спочатку здивувався — звідки у шукачів ранкової "соточки" справжнісінькі футболки "Ньюкасла", "Вест Хема", "Фейєноорда", "Кельна"? Потім придивився — футболки виявилися старого дизайну, приблизно 1990-х та початку 2000-х. Але виглядають як нові. Ймовірно, що футболки ці нинішні власники знайшли в купах непроданого секонд-хенду, який нині тоннами везуть до нас із Європи.
У ті часи, коли ці футболки носили їхні перші власники — вболівальники англійських, німецьких, нідерландських, французьких та інших клубів — українські хлопчаки масово хизувалися в червоно-чорних футболках італійського "Мілана" із сьомим номером на спині й надписом "Shevchenko". Тепер ті футболки або повикидали, або порвали на ганчірки — бо вони були несправжні. Їх тоді виготовляли нашвидкуруч десь у Туреччині чи у Броварах із дешевої синтетики й недорого продавали вдячним українцям. Справжня футболка "Мілана" як тоді, так і тепер пересічному українцю не по кишені.
Чому я про це все пишу? Тому що вбачаю у цьому певний символізм. Від справжнього футболу, того, що збирає щотижня мільйони вдячних уболівальників по всьому світу, ми маємо або дешеву підробку у вигляді халтурної футболки, або старий непотріб — давно викинуті у сміття яскраві футболки. В таких нині ходять вітчизняні бомжі й алкоголіки.
Наші порожні футбольні арени, на яких змагаються "професіонали" з "прем'єр-ліги" — це та сама підроблена футболка "Мілана", що втратить свій колір після першого ж прання, продана простакуватому покупцеві. А наші "футбольні експерти", які всерйоз обговорюють на телевізійних каналах згадані "ігри професіоналів" — це ті ж самі ранкові відвідувачі генделиків у справжніх, але дуже старих футболках.
3 
1
Коментарі
1