Фото капітана донецького "Шахтаря" у барі за келихом пива, яке з"явилося минулого тижня у хорватській газеті "Спортске новості", у нас сприйняли як скандал і смакували. Очікували, як на це відгукнуться тренери збірної Хорватії. Ніхто нічого не сказав. І не тому, що в Хорватії заохочується вживання спиртного. Просто сюжет із циклу "Даріо Срна у барі" для їхньої преси — лише світська хроніка.
Коли чотири роки тому я відпочивав у Хорватії і щодня купував у кіоску ті самі "Спортске новості", бачив у газеті фоторепортаж про явно нетверезих футболістів київського "Динамо" (Горан Саблич), київського "Арсенала" (Івіца Піріч) та донецького "Шахтаря" (Даріо Срна). На тих фото хлопці із пляшками у руках горланили під караоке народних пісень в одному із ресторанів міста Спліт.
І до того, і після того мені десятки разів доводилося натрапляти у зарубіжних газетах на фотознімки знаменитих і діючих (!) футболістів за келихом пива, вина чи з сигаретою. Фотографи, які робили ці знімки, не прагнули скомпрометувати того ж Рауля із мадридського "Реалу". Вони просто ілюстрували повідомлення про те, що футболіст провів вечір у такому-то ресторані у такому-то товаристві. Публіка це любить.
Шампанське футболістам дається ціною виснажливих тренувань
У нас же залишилося цілком радянське сприйняття спортсменів як людей, котрі лише наполегливо тренуються заради високих спортивних результатів, відкидаючи всі спокуси. Це було цілковитою брехнею ще навіть за Сталіна. Тоді футболісти збірної СРСР зі своїми дамами були постійними гостями московського ресторану "Асторія".
Ніколи не забуду дитячого шоку, якого я зазнав, побачивши у кольоровому фільмі про Кубок світу 1966 року кадри із голими та п"яними футболістами команди Англії. Вони пили в басейні шампанське, "обмиваючи" щойно здобутий титул чемпіонів світу. Тоді я був певен, що наші непитущі футболісти незабаром обіграють отих англійських п"яничок і відберуть у них звання. Я тоді не розумів, що кадри з басейну з шампанським були лише світською хронікою із життя футболістів, яким це шампанське дається ціною виснажливих тренувань і напружених ігор.
Тепер я це розумію. Розумію і те, що чим раніше ми припинимо соромитися і почнемо показувати наших футболістів не лише на тренуваннях, а й у місцях їхнього відпочинку, тим чистішим стане наш футбол, у якому і без цього не бракує брехні.
3 
1
Коментарі