Сучасна техніка дає можливість не виходити з дому і дивитися футбол з усієї планети. Від чемпіонату Іспанії до чемпіонату Зімбабве. Користуюсь цією нагодою, щоб бути в курсі подій. З недавніх часів це стало цікавим ще й тому, що чи не в кожному зарубіжному чемпіонаті тепер грають українці. Хіба не приємно побачити у закордонній трансляції нашого хлопця, який ще торік бігав за який-небудь "Олімпік", або за "молодіжний" склад двох наших провідних клубів.
Виступають українці за кордоном по-різному. Але я все одно радий за них. Бо там кожен футбольний матч — свято. Із повними стадіонами, які гаряче підтримують команди. А футболісти на цьому святі — головні герої. І це не раз чи два на рік, а щотижня.
Я не знаю, скільки платять українцям у закордонних футбольних клубах. Можливо, вітчизняний аграрний скоробагатько дає гравцям своєї команди більше, ніж отримують футболісти у чемпіонатах Польщі, Бельгії чи Угорщини. Але свята на іграх наших команд немає. Бо свято не купиш за гроші. Можна купити, причому недорого, місце у "професійній" футбольній лізі. Можна купити футболістів і тренерів. Можна, подейкують, купити прихильність арбітрів. Але жодних грошей не вистачить, щоб зібрати повні трибуни людей, які б щиро і безкорисливо вболівали за твою команду. Завжди вболівали, незалежно від турнірних успіхів чи імені суперника.
Більшість футбольних матчів в Україні схожа на такі ж за кордоном приблизно так само, як безкоштовний передвиборчий концерт на сільському вигоні на бразильський карнавал. І саме тому мені приємно, що на святі футболу, яке не припиняється у світі ні на мить, є тепер і наші учасники. Футболісти, які не просто заробляють своєю грою на життя, а ще й створюють свято. Собі і людям.
3 
1
Коментарі