У робочому кабінеті Андрія в Києві стоять телевізор та комп"ютер. Телевізор налаштований на канал "Діскавері".
А з допомогою інтернету Медведєв відстежує Олімпіаду в режимі он-лайн.
Чому самі до Турина не поїхали?
— Роботи багато. Уже п"ять років займаюся бізнесом. Виготовляємо меблі, вікна. Працюємо здебільшого на українському ринку. Але потроху виходимо і на європейські країни — Данію, Францію. Бізнес мені ближче, ніж політика.
Чому?
— Тому що бачу, що коїться навколо. Принципи, які декларувалися на Майдані і за які голосували я та моя сім"я, знехтувані. Кредит довіри, який нам дав світ, також не використаний. Почитайте, що пишуть газети західноєвропейських країн. Депутатські місця продаються за величезні гроші. Тому я не хотів би бути одним з таких депутатів.
Кличко любить Україну більше, ніж гроші
Як ставитеся до того, що спортсмени йдуть у політику?
— Позитивно. Я дуже добре знаю Віталія Кличка і бажаю йому успіхів на політичній арені. Він патріот. І любить Україну більше, ніж гроші. А це найважливіше.
У давніх інтерв"ю ви казали, що вважаєте себе громадянином Радянського Союзу.
— Це справді було. Але такої країни більше не буде. Можливо, дякувати Богу. Хоча...
Ви одинадцять років жили за кордоном. Наскільки тамтешнє життя відрізняється від нашого?
— У Європі люди захищені державою, а в нас — ні. Вони знають, за що платять податки.
Кого підтримуватимете на парламентських виборах?
— Зараз немає лідера, — ухиляється від прямої відповіді. — Ви назвете хоча б одного? Хотілося, щоб це був Кличко. Але він ще молодий.
Медведєв дістає цигарку і запалює.
На тенісний корт не тягне?
— Ні. Хотів би тільки зіграти прощальний матч. Але це мрія, яка не здійсниться ніколи. Запросив би друзів. Але без допомоги держави не хотів би нічого робити. А держава зайнята іншим.
У травні минулого року ви взяли участь у благодійному футбольному матчі, організованому Андрієм Шевченком та італійським співаком Джанні Моранді. Сподобалося?
— Матч відбувся 31 травня, і це був мій найкращий день у 2005-му.
Ви вийшли на поле разом із Шевченком, Зеєдорфом, Ґаттузо. Тренував вашу команду Чезаре Мальдіні, наставник збірної Італії на Кубку світу-1998. Не комплексували?
— Звичайно, був мандраж. Мене запросили на матч більше як друга Андрія, ніж як людину, яка заслужила зіграти у такому поєдинку. У нашій команді була феноменальна атмосфера. Дуже приємно було бачити, як зустрічали Марадону. Усі футболісти — Бобан, Андрій, Зеєдорф — зааплодувати, коли Дієго з"явився у роздягальні. І навіть на коліна стали — жартома, звісно.
Незручність була одна. У всіх тенісистів ушкоджена гомілка, тому у бутсах футболіста почувався як корова на льоду. Під час матчу гомілкостоп підвернув.
Як ви познайомилися з Шевченком?
— Нас познайомив Толік Дем"яненко.
Давно знаєте головного тренера "Динамо"?
— Так, з початку 90-х. Він дуже любить теніс.
З Шевченком у теніс грали?
— Багато разів.
Піддавалися йому?
— Ясна річ. І Шева навіть виграв у мене сет чи два. Він добре грає. І весело.
Теніс — неконтактний вид спорту. Але травматизм у ньому високий. Чому?
— У нас немає лави запасних. На тренування чи на матч замість вас ніхто не вийде. Ваш рівень знизиться, якщо ви, діючий тенісист, багато відпочиватимете. Тож тримати себе в формі треба 365 днів на рік. У мене за кар"єру боліли всі частини тіла — від кінчиків пальців до голови.
Правда, що у дитинстві ви не дуже любили тренуватися?
— Просто любив грати у футбол. Коли казали: бери ракетку і потренуйся дві години, відповідав, що краще з м"ячем побігаю. Але після восьми років мені стало цікаво. І ніхто не скаже, що я байдики бив.
Що завадило вам у 1999-му виграти відкритий чемпіонат Франції?
— Суперник у фіналі — американець Андре Агассі. Я припустився тактичної помилки. Агассі цього було достатньо, щоб упіймати свою гру. А коли так, шансів проти Агассі не матиме ніхто.
Чому вечірні матчі вам давалися важче?
— Із зором проблеми. Свого часу переніс операцію.
Зараз вільного часу у вас більше?
— Так. Крім того, можу дозволити собі, наприклад, палити.
Медведєв уже деякий час не вболіває за київське "Динамо". Пояснює:
Зараз я навіть не знаю, чим і як живе Хубер
— Хочу, щоб за цю команду грали українці.
Водночас Андрій cимпатизує "Мілану".
— Бо там грає мій друг — Шевченко, — каже він. — Подобається також "Челсі". Приємно, що знайшовся вихідець з Росії — а я люблю цю країну, — купив команду, поставив потрібних людей і впевнено йде до мети.
Уже рік ходять чутки, що Шевченко може перейти до "Челсі". Ви б радили йому це зробити?
— Однозначно. Поясню. Якби з Києва був прямий рейс до Мілана, мені було б усе одно, де грає Андрій. Підтримував би його часто на трибуні. Але зараз до Мілана не можна добратися без пересадки. А в Лондон у п"ятницю летиш, наступного дня дивишся матч, а у понеділок знову на роботі в Києві. Тільки тому я за перехід Андрія до "Челсі".
За кордоном впізнають?
— Інколи. Увага оточуючих приємна: не таким, значить, я був поганим тенісистом.
Найкращим гравцем за всю історію тенісу Медведєв вважає швейцарця Роже Федерера.
— Якби на корті зійшлися Федерер та Сампрас і обидва перебували в оптимальній формі, я не роздумуючи поставив би гроші на перемогу Федерера.
Поки що Медведєв неодружений.
— У цьому питанні буду працювати тільки на українському ринку, — запевняє і усміхається.
Нагадую, що свого часу газети обсмоктували роман Медведєва з німецькою тенісисткою Анкою Хубер.
— Я не читав, що писали журналісти, — каже Андрій. — Стосунки були, це правда. Як правда і те, що зараз я навіть не знаю, чим і як живе Хубер.
31 серпня 1974 року — народився у Києві
1991 — став професійним тенісистом
1993 — півфіналіст відкритого чемпіонату Франції. Досягнув найбільшого успіху — став четвертою ракеткою світу
1999 — фіналіст відкритого чемпіонату Франції
Чотириразовий переможець турнірів серії "Мастерс"
3 
1
Коментарі