Перегони "лицарів шприца"

Сенсом легкої атлетики завжди були рекорди. Швидше, вище, сильніше — саме для цього змагалися атлети всього світу, долаючи все нові рубежі швидкості, сили й витривалості. Резерви людського організму вичерпні, тож свого природного максимуму результати легкоатлетів ­досягли вже на Олімпійських іграх 1936-го. Тодішній чемпіон у стрибках у довжину з ре­зультатом 8,13 метра був би другим на останніх ­змагання "діамантової ліги" 2015 року.

Тож у повоєнні роки задля досягнення рекордів почали застосовувати всі можливі засоби. Тобто те, що нині зветься допінгом. Щойно допінг-контроль став насправді дієвим, стрімке зростання світових рекордів у більшості легкоатлетичних дисциплін раптово припинилося. У нинішній таблиці світових досягнень є результати, яким уже пішов четвертий десяток.

Не рекорд, то хоча б дуже високий результат — не заспокоювалися організатори легкоатлетичних змагань. Розуміли: без рекордів або хоча б їхнього штурму, сенс легкої атлетики в нинішньому її вигляді зникає. Із видовища для мільйонів "безрекордну" легку атлетику очікує повернення до звичайної фізкультури, цікавої лише тим, хто нею займається. Тож боротьба між виробниками допінгу й борцями з ним триває вже той самий четвертий десяток років.

Гору прогнозовано беруть борці за чистоту спорту. Кількість світових та олімпійських чемпіонів з легкої атлетики, чиї результати були згодом скасовані через виявлений допінг, щораз зростає, і я вже не можу одразу згадати, який олімпійський чемпіон останніх трьох десятиліть "справжній", а який — ні.

Усі сумніви остаточно розвіяв нещодавній фільм німецького телеканалу. Він документально підтвердив, що третина всіх ре­зультатів міжнародних змагань у легкоатлетичних видах на витривалість за останні 13 років викликає підозру щодо їхньої чистоти. Те, що більшість "сумнівних" виступів — на рахунку росіян і китайців, вже не так важливо. Важливо те, що нині легкоатлети діляться не на переможців і переможених, а на впійманих і не впійманих на вживанні допінгу.

Саме з таким настроєм спортивний світ зустрічає новий чемпіонат світу з легкої атлетики. В українських спортсменів на турнірі є певні шанси на медалі, і навіть на титули чемпіонів. Але коли навіть хтось із наших переможе, до радості від його тріумфу мимоволі докладатиметься тривога — а раптом упіймають? Бо таке з українськими атлетами, на жаль, було. І неодноразово.

×