Побачив афішу хокейного чемпіонату, який пройде незабаром у Києві. Не просто хокейного, а з "хокею серед чоловіків". Тому що в хокей також грають жінки, серед яких теж проводяться всі можливі чемпіонати. Насторожила мене ця афіша. Ба більше — не на жарт налякала. Бо ж і у футболі є всі можливі чемпіонати для жінок. То чому наші футбольні змагання не називають змаганнями з "футболу серед чоловіків"?
І не треба сміятися. Не сьогодні, то завтра на це звернуть увагу оті самі борці "за толерантність", які вже котрий рік шукають і знаходять на трибунах українських футбольних матчів, для чоловіків, ясна річ, різноманітні "прояви расизму", "демонстрації нацистської символіки" та іншу лабуду, якої окрім цих борців та їхніх спонсорів ніхто чомусь не бачить. Дуже дорого це обходиться нашому футболу серед чоловіків. То стадіон дискваліфікують, то змусять грати міжнародний матч без глядачів, то взагалі зняти зі змагань погрожують. І це лише за те, що слід спеціально шукати. А тут нічого шукати не треба. У всіх українських офіційних футбольних документах суцільна статева нерівність і порушення прав жінок.
Зібрався я з цього приводу Павелку телефонувати, президенту нашої Федерації футболу. Щоб у тій федерації бігом усі документи повиправляли, щоб подописували усюди: футбол серед чоловіків. Доки борці за права жінок не написали скаргу до міжнародної федерації ФІФА і нам за неї ця ФІФА знову чогось не впаяла. Добре, що перед цим подивився на офіційний сайт ФІФА. Уявляєте, там теж немає "футболу серед чоловіків". Точніше, є, але лише в олімпійському турнірі, де чоловічі та жіночі команди виступають одночасно. А решта турнірів, окрім жіночих, як була просто з футболу, так і залишилась.
Виходить, що скаргу слід писати не на нашу федерацію, а одразу на ФІФА. Куди писати? До Організації об'єднаних націй? До міжнародного олімпійського комітету? А може, до "ліги сексуальних реформ", куди Остап Бендер радив звернутися Паніковському, якого не любили дівчата? Поки що не вирішив. Але написати всюди, де можна, "футбол серед чоловіків" таки спробую. Не від страху перед покаранням, а заради відновлення рівності.
Коментарі