"Шлях до пітерського клубу для мене зачинений. Це особисте рішення. Я ніколи у світі не стану грати за "Зеніт", бо тривалий час виступав у складі московського "Спартака". Прекрасно знаю, які стосунки між уболівальниками двох клубів. Москвичі ніколи не пробачать мені такого кроку, а для пітерців я ніколи не стану своїм. Перехід спартаківця до "Зеніта" — це все одно, що трансфер із "Тоттенхему" до "Арсеналу". Не можна наплювати на вболівальників, які тебе любили та підтримували", — каже нападаючий збірної Росії Роман Павлюченко, 27 років. Півтора року тому він перейшов із московського "Спартака" до лондонського "Тоттенхема", а тепер хоче залишити Англію, бо не має ігрової практики. Однак варіант із "Зенітом" не розглядає.
Навесні так само вчинив півзахисник "Ювентуса" Павел Недвед. Пропозицію щодо продовження кар"єри йому зробив "Інтер" — непримиренний ворог "Юве". Чех відповів відмовою і просто закінчив грати.
Проте були в історії футболу протилежні випадки, коли гравці переходили до табору найпринциповішого суперника. "ГПУ" нагадує п"ять найгучніших таких трансферів.
1. Луїш Фігу ("Барселона" — "Реал")
2000 року Флорентіно Перес став президентом "Реалу" і зміг купити капітана "Барселони" Луїша Фігу. Португальський футболіст пояснював свій крок непорядністю керівництва "Барси". Сума трансферу склала $55 млн — рекорд, який тримався рік, доки Перес не купив у "Ювентусі" Зінедіна Зідана. У першому ж матчі Фігу за "Реал" на полі "Барси" фани господарів кинули в португальця свинячою головою. Зі спортивної точки зору півзахисник переміг — чемпіоном Іспанії він ставав в обох клубах, але в "Реалі" виграв ще й Лігу чемпіонів, Суперкубок УЄФА та Міжконтинентальний кубок.
2. Владислав Ващук "Динамо" (Київ) — "Спартак" (Москва)
Перехід капітана "Динамо" стався на зламі 2002–2003 років. Однак Ващук, по-перше, образив фанатів зі стажем, по-друге, облив брудом керівництво "Динамо", звинувативши його в підробці його підпису під контрактом. Владислав потрапив до "Спартака", коли той переживав найгірші часи в новітній історії, тому нічого в Москві не досяг. 2005-го транзитом із "Чорноморця" повернувся до "Динамо".
3. Сол Кемпбелл ("Тоттенхем" — "Арсенал")
У Лондоні чимало клубів, але найзатятішими суперниками є "Тоттенхем" та "Арсенал". Тому вболівальники "шпор" не пробачили провідному захиснику збірної Англії перехід 2001 року до табору "канонірів". Футболіст пояснив це амбіційністю: у складі "Тоттенхема" він не міг боротися за титули. І не прогадав. Двічі виграв з "Арсеналом" чемпіонат Англії, забив гол у фіналі Ліги чемпіонів-2006, хоча той матч команда Кемпбелла програла "Барселоні".
Рональдо так і не переміг у Лізі чемпіонів
4. Володимир Бистров ("Зеніт" — "Спартак")У корінного пітерця виникли непорозуміння з тренером "Зеніта" Властімілом Петржелою. Той домігся трансферу півзахисника. Бистров у "Спартаку" тричі став віце-чемпіоном Росії. Демонстративно цілував футболку клубу і показував непристойні жести вболівальникам "Зеніта". Проте торік влітку пітерці викупили його контракт за $15 млн. Свист уболівальників "Зеніта" не перешкодив півзахиснику регулярно забивати за пітерців одразу після повернення.
5. Рональдо ("Барселона" — "Інтер" — "Реал" — "Мілан")
Форвард ніколи не переходив напряму з одного ворожого табору до іншого, але примудрився стати єдиним футболістом світу, який пограв у "Барселоні" та "Реалі", "Інтері" й "Мілані". У жодному з клубів його кар"єра не була довершеною. Рональдо так і не переміг у Лізі чемпіонів, бо трохи запізнився з переходом у "Реал", а "Мілан" у тріумфальний євросезон 2006–2007 не міг заявити бразильця на турнір. "Зубастик" жодного разу не виграв чемпіонат Італії. Коли виступав за "Інтер", перше місце посідали "Ювентус", "Мілан", "Лаціо" та "Рома", а в часи Рональдо-міланіста не було рівних "Інтеру". Певною компенсацією стало здобуття Кубка кубків із "Барселоною" та виграш чемпіонату Іспанії, Суперкубка УЄФА та Міжконтинетального кубка з "Реалом".
2 
1
Коментарі