29 грудня виповнюється 34 роки боксеру Андрієві Котельнику. Він — срібний призер Олімпійських ігор 2000-го у Сіднеї, єдиний у Західній Україні боксер, який став чемпіоном світу серед професіоналів.
— Моя кар'єра наближається до завершення, — каже Котельник. — Бажання тренуватися є. Але старі травми даються взнаки. Тільки починаю тренуватися, то спина починає турбувати, то нога, то ще щось. Але, щонайменше, один бій я ще проведу. Або в Америці, або у Львові. Вирішив, якщо більше не буде пропозицій щодо боїв в Америці, проведу останній поєдинок у Львові. Він не буде титульний, простий 10-раундовий, щоб завершити свою боксерську кар'єру. Прикро, що так. Можливості я свої знаю. Ще міг би довести, хто є справжнім чемпіоном світу. Але якщо немає менеджера, зацікавленого в тому, щоб я став чемпіоном світу, то нічого не вдієш. Я не на базарі і торгувати собою не буду. Я не збираюся все те, чого досягнув протягом 25 років, просто так розмінювати, ставши спаринг-партнером для когось чи боксером, за рахунок якого хтось підніматиме свій рейтинг. Багато чого в своєму житті досягнув. Для мене не гроші основне, а мій статус і мої титули.
Виходить, ваш промоутер Дон Кінґ не зацікавлений у тому, щоб просувати Котельника до титульного бою?
— Думаю, так. Досі від Кінґа немає жодної інформації.
Форму зараз підтримуєте?
— Входжу у форму. До боксу поки що не дійшов. Зараз бігаю, віджимаюся. Тренуюся три-чотири рази на тиждень. Здоров'я не турбує.
Коли можете вийти в ринг?
— Сподіваюся, у березні-квітні. Хотів би стати першим українським чемпіоном світу у двох вагових категоріях (Андрій Котельник хоче перейти з вагової категорії до 63,5 кг у категорію до 66,7 кг. — "ГПУ"). А от чи можна реалізувати це бажання — питання. Бо на сьогодні я в підвішеному стані. Не знаю, чого мені чекати в майбутньому.
У новій вазі з ким хотіли би найбільше зустрітися?
— З Аміром Ханом, Девоном Александером. Я звик по два рази з боксерами зустрічатися. Сумніваюся, правда, що вони захотіли б зі мною боксувати.
1
Коментарі