Чим Шевченко відрізняється від Кличка

В історії участі знаних українських спортсменів у політиці перегорнута ще одна сторінка. Вона стосується несподіваного для всіх бажання Андрія Шевченка стати депутатом Верховної Ради. Соціологія засвідчила: відколи певна партія долучила футболіста до своїх лав, вона почала стрімко втрачати свій і без того не дуже високий рейтинг. Спортсмен і ті, хто запросив його стати одним із облич політсили, сподівалися, що буде навпаки.

Чому так сталося? Чому футболіст, який до цього був кумиром мільйонів і якому досі вдавалося повертати на свою користь будь-яку ситуацію, цього разу припустився помилки? Адже безперспективність проекту, в якому взяв участь Шевченко, була очевидна усім, хто хоча б трохи орієнтується у настроях людей.

Як на мене, річ у тім, що цих настроїв Андрій Шевченко не знав і не міг знати. І не лише тому, що багато років прожив за кордоном. І не лише тому, що за рівнем добробуту він давно відірвався від тих, на чиї голоси розраховував. Причина хибної самооцінки гравця полягала в тому, що його спілкування зі співвітчизниками було весь цей час однобічне. Спортсмен чув довкола себе лише захоплені вигуки, не розуміючи, що люди щасливі на власні очі побачити видатного футболіста. Що після цих зустрічей українці повернуться до повсякденного життя, покращення якого вони аж ніяк не пов'язують із політиком Андрієм Шевченком.

Запитаєте — а як же Віталій Кличко? Чому він досяг успіху на виборах зі своєю партією? Відповідь проста: Кличко-старший справді є політиком багато років поспіль. І ці вибори для нього не перші й не другі. Кличко не просто "позичив" своє обличчя певній політичній силі. Він цю політичну силу створив і очолив. Тож у Андрія Шевченка є приклад. Він теж може заснувати партію і пройти з нею довгий політичний шлях. Після чого виборці можуть повірити йому так, як повірили Кличкові.

Такий варіант видається суто теоретичним. Скоріше за все, футболіст спробує якнайшвидше забути свій політичний досвід. Раніше це зробили інші спортивні знаменитості, які ніколи тепер не згадують про своє політичне минуле.

×