Якщо кілька місяців тому неможливість обрати повноважного керівника створеної торік футбольної прем"єр-ліги можна було вважати непорозумінням, то сьогодні очевидно: у футболі розпочалася серйозна боротьба за владу.
Нагадаю, що до минулого літа існувала певна рівновага. Федерації футболу України, очолюваній "динамівцем" Григорієм Суркісом, протистояла Професіональна футбольна ліга на чолі з "шахтарем" Равілем Сафіулліним. Зі створенням прем"єр-ліги, що тепер проводить чемпіонат у вищій лізі, Сафіуллін і його команда втратили інтерес до ПФЛ. Очолити ж прем"єр-лігу нікому одразу не вдалося. Вибори президента нової організації кілька разів відкладали. А завершилося все скандалом.
Висування кандидатів на посаду керівника прем"єр-ліги виявило існування у вищій кількох груп, кожна з яких прагнула провести свого кандидата. Так само, як і у політиці, найбільш потужними виявились, умовно кажучи, "київська" та "донецька" групи. Які, так само як і в політиці, не мали абсолютної більшості. Подібно до політиків, футбольні функціонери то зривали збори засновників прем"єр-ліги, влаштовуючи відсутність кворуму, то висували заздалегідь непрохідних "технічних" кандидатів. Коли з"ясувалося, що вітчизняний претендент Вадим Рабинович влаштовує не всіх, прем"єр-ліга несподівано створила "широку коаліцію" і обрала своїм президентом нардепа-"бютівця" Віталія Данилова. До цього він тимчасово виконував обов"язки керівника ліги й ніби не збирався висувати свою кандидатуру.
Далі все відбувається також як у політиці. Незадоволені обранням Данилова представники "Дніпра" не визнають вибори дійсними, оскільки були порушення статуту прем"єр-ліги. Окрім цього, дніпропетровці подали оперативно задоволений судом позов. Він заперечує саме існування прем"єр-ліги, яку нібито зареєстрували з порушенням закону.
Якби вся справа була у футбольному бізнесі, заради якого начебто й створювали прем"єр-лігу, таких протиріч не було б, а всі питання швидко вирішували за згодою сторін. Та оскільки "комерція" у кращому випадку принесе на всі 16 клубів кілька мільйонів, а власники найбагатших із них оперують мільярдами, справа, очевидно, не в грошах, а у владі — нехай і футбольній. Як показує приклад підготовки до Євро-2012, футбольна влада, що у руках Григорія Суркіса, у певному вимірі не менша за повноваження президента чи прем"єр-міністра.
Тому, скоріше за все, новий сезон пройде на тлі скандалів навколо футбольної влади. Гадаю, це не завадить футболу йти своєю дорогою — так само, як нам усім не заважає жити своїм життям постійна боротьба за владу в політиці.
3 
1
Коментарі