Сергієві Балтачі не судилося виступити на Кубку світу-1986. За місяць до його старту захисник вийшов на фінальний матч Кубка кубків з мадридським "Атлетико" з незалікованою травмою. І наприкінці першого тайму розірвав ахіллове сухожилля. Побоювалися, що Балтача взагалі не зможе повернутися у великий футбол. Але через шість місяців він знову вийшов на поле.
У 80-ті роки Балтача виступав за київське "Динамо", куди переїхав з Харкова після закінчення спортінтернату. Чемпіон світу серед юніорів-1977, учасник Кубка світу-1982, віце-чемпіон Європи-1988 на схилі спортивної кар"єри вирушив до Великої Британії. Там він виступав за англійський "Іпсвич" та шотландські "Сент-Міррен" та "Каледоніен". Після цього на три роки повернувся в Україну: був асистентом тренера у "ЦСКА-Борисфені". А 2000 року знову поїхав на Туманний Альбіон.
Зараз 47-річний Балтача живе у власному будинку в Лондоні.
Чи пов"язані ви зараз із футболом?
— Опосередковано. Треную дітей у футбольній школі "Чарльтона". П"ять років тому запропонували цю роботу. Придбав будинок у столиці Великої Британії. Не скажу, що великий, але досить затишний. І до роботи порівняно недалеко, враховуючи масштаби Лондона. Правда, маю ще одну: викладаю фізичне виховання в одному з коледжів Лондона. Щодня. А у "Чарльтоні" працюю чотири дні на тиждень. Бавлюся з 14-річними, кожної неділі граємо товариські матчі.
Дивуюся тим, хто називає англійську прем"єр-лігу найкращою
Тобто виховуєте майбутніх "зірок" англійського футболу?
— Що ви, яких "зірок"! У технічному відношенні молоді англійці явно не вражають. Фізично вони підготовлені добре: бігають по полю, немов навіжені. Але мислити при цьому не встигають. Звикли грати "бій-біжи". Дивуюся тим, хто називає англійську прем"єр-лігу найкращою. Та не найкраща вона — там самі легіонери! Хоча тут можна сперечатися, звичайно...
У прем"єр-лізі свого часу виступали українці — Лужний та Ребров. Про них місцева преса згадує?
— Ні. Чогось особливого вони тут не досягли. Лужному хоч із менеджером пощастило, потрапив у руки Арсена Венгера. Цей французький фахівець не слабший за Лобановського. А сильні якості Реброва, на мою думку, наставники "Тоттенхема" і "Вест Хема" так і не зуміли використати.
Чи відчуваєте ностальгію за радянським футболом?
— ...Я не знаю, — сказав після паузи. — Мабуть, лише коли граю за ветеранів. Останнього разу — у 1997-му. Це й навіває спогади. Ну, ще сни футбольні сняться: немовби я знову у майці "Динамо".
Сни футбольні сняться: немов я знову у майці "Динамо"
Нинішні футболісти заробляють набагато більше, ніж ваше покоління. Не заздрите?
— Хіба що трохи. За перемогу в Кубку кубків ми отримали по 500 фунтів, за друге місце на чемпіонаті Європи — вдвічі більше. Смішні гроші, за теперішніми мірками. Але тоді хоч квартирами нас держава забезпечувала, нині — викладай свої власні кошти.
З "Динамо" ви перейшли до англійського "Іпсвича". Чому?
— Бо вибору особливого не було. Запрошував ще швейцарський "Ксамакс". Але англійці запропонували більші гроші. І я непогано отримав, і "Динамо", і держава. Скільки саме? Не хотів би казати.
В Україну повернутися не хочете?
— Не хочу. Що мені робити на батьківщині? Не маю жодних мотивів. У Англії я призвичаївся до місцевого устрою життя, тут у мене є мотивація працювати. В Україні її немає. Та й друзів практично не залишилося. Так, передзвонюємося інколи з колишніми партнерами по "Динамо". Паспорт у мене український, в Англії маю вид на проживання.
Востаннє в Києві я був у квітні минулого року. Місто справило непогане враження. Хоча йому ще далеко до європейських стандартів.
Що, навіть не плануєте завітати додому?
Перш ніж відповісти, Балтача звертається до дружини Оксани:
— Коли ми поїдемо додому?
За перемогу в Кубку кубків ми отримали по 500 фунтів
— У травні, — підказує вона. — Син ще малий, йому 20 місяців.
Це у вас другий шлюб?
— Так, з першою дружиною розлучився сім років тому. Так уже склалося. Зараз вона також живе у Лондоні. Разом з дітьми Оленою та Сергієм. Донька грає у теніс за Шотландію, з України їй запрошень не надходило. Син займався футболом, але зазнав травми. Пішов працювати менеджером у компанію, яка випускає комп"ютери.
Молодшого сина Балтача планує віддати у дитсадок, коли йому виповниться два роки. З Мишком батьки розмовляють трьома мовами: російською, українською та англійською. Сам він найчастіше повторює "бай" (до побачення) та "болл" (м"яч).
3 
1
Коментарі