Володимиру Кличку "стукнуло" 33 роки (ФОТО)

16

Сьогодні, 25 березня, Володимиру Кличку виповнюється 33 роки. День народження Володя проведе в німецькому Штутгарті на концерті легендарних AC/DC.

Народився в селищі Сонячне поблизу міста Семипалатинськ (Казахстан). Боксом почав займатися за прикладом старшого брата Віталія. На любительському рівні ставав чемпіоном Європи серед юніорів. 5-разовий чемпіон України, срібний призер Чемпіонату світу.

Володимир закінчив Броварське училище олімпійського резерву, Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут. Кандидат наук у сфері фізичного виховання і спорту.

Переломним моментом у його житті стала Олімпіада 1996 року в Атланті, де Володимир замінив свого старшого брата і завоював золоту медаль в суперважкій ваговій категорії, перемігши у фінал Пае Вольфграма з Тонго.

Відразу після Олімпіади вирішив перейти в професіонали, підписавши разом з братом Віталієм контракт з німецькою промоутерською компанією Universum Box-Рromotions Клауса-Петера Коля, а в листопаді того ж року провів перший поєдинок на проф ринзі, перемігши нокаутом в першому раунді мексиканця Фабіана Меца.

Взявши 16 дострокових перемог, в травні 1998 року Кличко завоював титул WBC International в суперважкій вазі, перемігши нокаутом в першому раунді американця Наджіда Сашида. Проводячи в грудні того ж року захист титулу, Кличко поступився технічним нокаутом в одинадцятому раунді Росові П"юріті, зазнавши першу в кар"єрі поразку.

Володимир без проблем подолав наслідки поразки, завоювавши в липні 1999 року вакантний титул WBA Inter-Сontinental, а через два місяці додав до нього і титул чемпіона Європи (EBU).

У 2000 році Кличко додав в колекцію ще два титули - WBC International і WBA Inter-Сontinental, і досяг прав в кінці року зустрітися з чемпіоном світу за версією WBO американцем Крісом Бердом, який в попередньому бою переміг старшого брата Володимира Віталія.

Перемогу над Бердом Кличко-молодший отримав за підсумками 12 раундів, проте дуже впевнено, всі судді віддали перевагу українцеві.

Провівши п"ять успішних захистів титулу, у березні 2003 року Володимр програв технічним нокаутом вже у другому раунді Кору Сандерсу з ПАР і втратив титул. Пізніше вже Віталій зустрінеться з Сандерсом і переможе південноафриканця, помстившись за брата.

Завоювавши в серпні 2003 року вакантний титул WBA Inter-Сontinental, в квітні 2004-го Володимир зустрівся в поєдинку за вакантний титул WBO з американцем Леймоном Брюстером, а готував українця до цього бою вже новий тренер - знаменитий американець Еммануель Стюард.

Володимир домінував впродовж перших трьох раундів, послав Брюстера в нокдаун в четвертому, проте в п"ятому відрізку поєдинку у Кличка наступило фізичне виснаження. У п"ятому раунді після численних пропущених ударів українцем рефері відлічив Кличку стоячий нокдаун, вважаючи, що тільки канати дозволили Володимиру не впасти, а коли прозвучав удар гонгу про закінчення раунду і знесилений Кличко звалився на ринг, оголосив про закінчення бою.

Після закінчення поєдинку вибухнув скандал, головною темою якого стало можливе отруєння Володимира напередодні поєдинку, а також різко збільшений коефіцієнт на перемогу Брюстера за кілька годин до початку бою в букмекерських конторах. Розслідуванням справи зайнялося ФБР, проте доказів отруєння Кличка так і не вдалося знайти.

Взявши дві перемоги, у вересні 2005 року Кличко провів ще один непростий поєдинок - проти нігерійського суперважкоатлета Семюеля Пітера. Тричі українець падав на ринг, але все-таки зміг вистояти до кінця бою і отримати перемогу одностайним рішенням суддів, завоювавши титул NABF і ставши обов"язковим претендентом на титули IBF і WBO.

У квітні 2006 року Кличко вдруге зустрівся з Бердом і знову переміг, цього разу технічним рішенням в сьомому раунді, ставши чемпіоном за версіями IBF і IBO.

Протягом наступного року Кличко провів три успішних захисти титулу, перемігши зокрема в матчі-реванші технічним нокаутом Брюстера.

Найбільш статусний поєдинок в своїй кар"єр Володимир провів 23 лютого 2008 року проти чемпіона за версією WBO росіянина Султана Ібрагімова. Це був перший об"єднувальний бій в суперважкій вазі з листопада 1999 року, коли зустрічалися Леннокс Льюіс і Евандер Холіфілд. Зустріч відбулася в нью-йоркському Медісон-Сквер-Гарден і закінчилася упевненою перемогою Володимира одностайним рішенням суддів, хоча і була названа багатьма фахівцями і уболівальниками "нудним дійством".

12 липня Володимир успішно провів в німецькому Гамбурзі обов"язковий захист титулу WBO проти американця Тоні Томпсона, перемігши нокаутом в одинадцятому раунді.

13 грудня 2008 року він повинен був зустрітися з обов"язковим претендентом на свій титул IBF - росіянином Олександром Повєткіним, але останній відмовився від бою через травму ноги. Його замінив американець Хасім Рахман, який програв Володимиру технічним нокаутом у 7-му раунді.

Свій наступний бій Кличко все ще сподівається провести на початку літа проти Девіда Хея. Переговори з одіозним британцем зайшли в глухий кут. Боксери не можуть поділити гонорари за поєдинок.

За 13 років на професійному рингу Володимир Кличко провів 51 бій: 3 поразки і 48 перемог (45 - нокаутом).

Перспективний жених Володимир Кличко не одружений. Проте українська і світова преса смакує любовними походеньками боксера. Cеред пасій Кличка-молодшого перші красуні світу - модель Кароліна Куркова, акторки Люсі Ліу, Івон Каттерфельд.

Хобі. Серед захоплень чемпіона - мистецтво, іноземні мови, музика, нові технології, гольф. Не дивлячись на те, що Кличко може собі дозволити екзотичні подорожі, улюбленим місцем відпочинку він називає Труханів острів в Києві.

Не так давно Кличко знявся в голлівудському кінофільмі "11 друзів Оушена". Режисером стрічки виступив "оскароносний" Стівен Содерберг. За сценарієм фільму Володимир повинен був грати самого себе, проводячи поєдинок за чемпіонський титул з Ленноксом Льюісом. Разом з братом він став автором книги-бестселера про здоровий спосіб життя "Наш фітнес".

Титули Володимира Кличка завойовані на професійному рингу:

- інтерконтинентальний чемпіон за версією WBC (1998, 2000 рр.);
- інтерконтинентальний чемпіон за версією WBA (1999-2000, 2003 рр.);
- чемпіон Європи (1999 рік);
- чемпіон світу за версією WBO (2000-2003 рр.);
- чемпіон за версією NABF (2005-2006 р.);
- чемпіон світу за версією IBF/IBO (з квітня 2006 року).

×