
Віктор Савченко у складі збірної СРСР став бронзовим призером Олімпійських ігор-1976-го в Монреалі, Канада. Він першим із боксерів УРСР - Української Радянської Соціалістичної республіки – піднявся на боксерський олімпійський п'єдестал.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Боксер виграв олімпійську медаль зі зламаною рукою
29 липня 1976-го уродженець Херсонщини у півфіналі вагової категорії до 71 кг у драматичному бою з рахунком 2:3 поступився поляку Єжи Рибіцкому. Це був один із найкращих поєдинків усього боксерського олімпійського турніру. Обоє побували у нокдаунах. Суддівське рішення не було очевидне, та все ж виявилось на користь польського атлета, який у результаті виграв "золото" Олімпіади. Віктору Савченку дісталася "бронза".
Я відправив суперника у нокдаун, але потім розслабився
"Мій бій з Єжи Рибіцким у півфіналі почався добре, - згадував Віктор Савченко. - Я відправив суперника у нокдаун, але потім розслабився і йому присудили перемогу 3:2. Хтось вважає, що мені перемогу просто не віддали. Але ви ж розумієте, що вигравати треба так, щоб у суддів не було сумнівів".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший українець став чемпіоном світу з боксу
Ці суперники у кар'єрі зустрічалися ще тричі та щоразу переможцем виходив українець - на чемпіонаті Європи-1977, чемпіонаті світу-1978 та Олімпіаді-1980.
На Олімпійських іграх-1980 у Москві Віктор Савченко виграв "срібло" у вазі до 75 кг. Він - єдиний українець за радянських часів, хто став дворазовим призером Олімпійських ігор із боксу.
Коментарі