Тотті мріє у наступному сезоні виграти першість Італї і Лігу чемпіонів

- Франческо, чим займаєшся в останні дні відпустки?

— Я прагну підтримувати форму, граю з друзями в пляжний волейбол і теніс. За минулий місяць я насолодився спілкуванням з сім"єю, побачив, як ростуть мої діти. Дочка Шанель ще зовсім маленька, а син Крістіан вже грає з м"ячем.

— Син робить успіхи?

— Я навчаю його ударам по м"ячу на піску, на якому нога краще відчуває м"яч. У нього хороший удар правою, а ось над лівою треба ще попрацювати. У нього є для цього сила-силенна часу.

— 9 липня виконався рік перемозі збірної Італії на чемпіонаті світу. Які спогади збереглися про ті дні?

— Не дивлячись на те, що пройшов вже цілий рік, я до цих пір не можу повірити в цю перемогу. Це було чудова пригода. Я ніколи не забуду емоцій, які випробував піднімаючись на сцену, де вручалися золоті медалі, або ті миті, коли обв"язавши голову італійським прапором біг по полю з Кубком світу в руках. Я був щасливий ще і з тієї причини, що все мої рідні, зокрема маленький Крістіан, знаходилися на трибуні берлінського стадіону. Коли він виросте, я розповім йому про те, що він своїми очима бачив, як його батько став чемпіоном світу. Мені довелося багато що подолати, щоб потрапити на чемпіонат світу, хоч я і не показав там своєї кращої гри. У лютому, за чотири місяці до старту мундіаля, відвідавши лікарню, в якій я знаходився після перелому ноги, Ліппі вселив в мене упевненість, дав зрозуміти, що розраховує на мою гру. Навіть сьогодні, коли я дивлюся по телевізору відеофрагменти нашого тріумфу, у мене мурашки по шкірі бігають.

— Після перемоги на чемпіонаті світу ти провів вдалий сезон, став кращим бомбардиром серії А, виграв Кубок Італії і став володарем "Золотої бутси".

— Дійсно в минулому сезоні я добився важливих досягнень. Я сам не чекав, що все складеться так вдало. Можливо з тієї причини, що в перших матчах сезону мені не вдавалося забити і я знаходився в не оптимальній формі. Проте потім я достатньо несподівано виграв "Золоту бутсу". Мені вручать цей приз під час першого домашнього матчу "Роми" в чемпіонаті. Це буде справжнє свято. Я і не думав, що зможу забити так багато м"ячів. Найбільш важливі з них я забив на "Сан-Сіро" у ворота "Мілана" і "Інтеру". Ті перемоги вселили в команду упевненість.

— За минулий рік було багато розмов про твоє повернення в збірну. Багато хто не розділяє твою позицію в цьому питанні.

— Недавно я розмовляв з Джіджі Рівою (менеджер збірної Італії – Прим. авт.). Після старту сезону я поговорю з Роберто Донадоні, після чого ухвалю остаточне рішення. У будь-якому випадку я завжди поважав і поважатиму своїх товаришів по національній збірній.

— Чого чекаєш від нового сезону, до якого "Рому" почне скоро готуватися?

— Я стежу за пресою, часто здзвонююся з Праде і Конті. Мені здається, що клуб рухається у вірному напрямі. Було дуже важливо дістати трансфер Пісарро. Попереду ще півтора місяці, протягом яких ми можемо посилитися, а потім відповіді на всі питання дасть сама гра.

Поки у нас три придбання. Я майже не знаю Баруссо, правда, по телекартинці склав про нього уявлення, як про фізично сильного півзахисника. З Еспозіто я знайомий набагато краще. Ми з ним зустрічалися в збірній Італії, я вважаю його оптимальним придбанням для "Роми", яке підсилить наш атакуючий потенціал. Я знаю також Жуана, який є гравцем міжнародного рівня, проте треба запастися терпінням і почекати поки він адаптується до стилю італійського чемпіонату. При цьому не можна забувати, що бразильські захисники завжди грали добре у складі "Роми". Досить пригадати Заго і Алдаїра.

— Тим часом Ківу вже домовився з "Інтером" і "Ромі" нічого не залишається, як схвалити його перехід.

— Крістіан – мій друг, проте я не володію всією повнотою картини і не хочу сунути ніс в чужі справи. Вважаю, що наступив момент, коли футболісти певного рівня можуть особисто управляти своїми справами

Я не знаю чим закінчиться ця історія, але якщо Крістіан все ж таки залишить "Рому", то мені доведеться тільки висловити співчуття із цього приводу, оскільки він прекрасний гравець і мій друг.

— Кого б ти хотів бачити у складі "Роми"?

— Сисинью був би хорошим придбанням. Кілька місяців тому я розмовляв з ним і знаю, що він не проти перейти до нас.

— Яке придбання не вистачає "Ромі", щоб завершити роботу на трансферному ринку?

— Було б непогано купити двох-трьох гравців, що дозволило б розширити склад команди і не потрапляти в кризові ситуації, пов"язані з втратами гравців. Нас чекає тривалий сезон з щільним графіком ігор, отже потрібно уникнути повторення торішньої ситуації, коли відсутність ключових гравців зумовила результати деяких матчів. Для забезпечення стабільності потрібно мати у складі гравців, які змогли б адекватно замінити вибулих їх ладу.

— Які цілі переслідуватиме "Рому" в новому сезоні?

— "Мілан" і "Фіорентіна" почнуть сезон без штрафних балів, крім того вони укріпили склади своїх команд. У складі "Ювентуса" є багато гравців своїх національних збірних, крім того мої товариші по "Скуадра Адзуррі" повернулися в серію А і будуть заряджені на боротьбу. На папері дві міланські команди перевершують нас, проте у минулому "Рому" неодноразово доводила, що на полі ця різниця нівелюється. Я ставлю "Мілан" врівні з "Інтером" не тільки з тієї причини, що "россонері" виграли Лігу чемпіонів, але також тому що до початку нового сезону вони обов"язково зроблять пару гучних придбань. Ми спробуємо попсувати їм кров. Крім того, команда постарається просунутися вперед по турнірній сітці Ліги чемпіонів. Я б хотів завоювати європейський трофей разом з "Ромой".

— Яким буде новий чемпіонат, що стартує через півтора місяці?

— Він в корені відрізнятиметься від попереднього, адже в серію А повернулися клуби з багатими традиціями – "Ювентус", "Наполи" і "Дженоа". Але це буде також чемпіонат без двох прекрасних футболістів, що служили прикладом для інших. У майбутньому сезоні мені дуже не вистачатиме два моїх друзів, що вирішили завершити кар"єру, – Перуцци і Костакурти. Ми всі відчуємо їх відсутність.

За матеріалом www.sport.com.ua