"Шапаренко не бажає прогресувати. А Михайличенко не здатен розкрити потенціал гравця"

Київське "Динамо" відчуває брак гравця, який міг би закрити позицію плеймейкера. Це тому, що не виправдовує очікувань 21-річий Микола Шапаренко. Його оцінює Леон Вургафт – журналіст ua-football.com

Наскільки загалом великий потенціал має Микола Шапаренко?

- Такі запитання завжди неоднозначні та підступні. Зазвичай в футбольному потенціалі вбачають лише технічний аспект, залишаючи осторонь характер, здатність вчитися та прогресувати, не ламатися під тиском. Я не приймаю заяви на кшталт: "Він мав величезний потенціал, лише завадили характер, спосіб життя, друзі тощо". Оскільки характер, спосіб життя та інші подібні речі зазвичай не приходять ззовні, а закладені в самому гравцеві. Що стосується технічного потенціалу Шапаренка, тобто межі використання його наявних технічних чеснот - вважаю, він має непогані шанси на піку кар'єри грати в клубі рівня 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Але інші аспекти - ті ж самі характер, невміння пристосовуватися та вчитися - знижують цю оцінку, цю межу.

Чи має він потрібні чесноти для успішної гри на позиції десятого номера?

- Сучасного десятого номера - так. Сьогодні від десятого номера, крім техніки та гострого пасу вперед, вимагають динамізм, вертикальний рух, швидкість думки. Шапаренко має ці чесноти. Так, в технічному плані його вади - долучення у штрафний майданчик і удар звідти в один дотик. Але якщо він обере дещо іншу тактику і ставитиме на технічні удари з 17-20 метрів - це теж може спрацювати. Тут вже залежить від стилю гри команди, від руху її вінгерів та центрфорварда.

В Україні Шапаренка інколи порівнювали з Андреа Пірло. Чи можлива зміна позиції для Миколи, коли він гратиме в опорній зоні чи навіть на фланзі?

З Андреа Пірло його могли порівняти ексзачіска, зріст та гра у центральній вісі поля. Ось і все. Пірло - гравець сотні передач за матч, зовні повільного темпу, геніальних передач на десятки метрів. Така гра абсолютно не для Шапаренка. Він не здатний сумлінно шукати м'яч і терпляче пасувати. За повільного темпу просто губиться. Його передачі далекі від геніальних та й від просто вчасних. Важко його побачити і на фланзі. Зміщення з м'ячем з флангу в центр змушують втрачати дорогоцінні для нього секунди. А банальні вертикальні флангові прориви сьогодні виконують захисники. Можна спробувати стиль Андреса Іньєсти - коли номінально розташований на фланзі, насправді - постійно в центрі, а на фланзі тебе прикриває опорник. Але це теж залежить від стилю команди.

 

Чого не вистачає Шапаренку, щоб стати основним гравцем в Динамо - відсутність тренерської роботи чи відсутність власного прогресу?

- Відсутність тренерської роботи заважає всім гравцям "Динамо". Шапаренко - специфічний футболіст з сильними, але дуже обмеженими чеснотами. Йому потрібен тренер з жорстким характером та глибоким розумінням тактики. Миколу потрібно змусити працювати над деякими аспектами, які він має всі шанси покращити . В "Динамо" шанс був хіба що з іспанськими фахівцями. А сам він наразі не особливо бажає прогресувати.

Шапаренко у першій команди вже два з половиною роки. Наскільки він виріс як футболіст за цей час?

- Закінчення відповіді на попереднє запитання - власне, відповідь на це. Я не бачу, в чому він виріс. Гравець намагається "виїхати" на своїх природніх чеснотах. Але цього вже недостатньо. Наразі він перебуває на типовій зупинці молодого українського футболіста - коли фундаменти природніх чеснот та перших зароблених грошей здаються більш ніж достатніми і відбивають бажання рухатися далі.

Які якості в першу чергу йому варто посилити у своїй грі?

- Як я вже зазначив, поява в штрафному без м'яча. Удар звідти, а також з 17-20 метрів. Я не можу назвати його удар чистим, технічно поставленим. Ці речі Шапаренко безсумнівно здатний покращити. Крім цього, він часто заграється, тягне м'яч там, де слід віддавати. Частково це не провина гравця, оскільки завдяки швидкості він значно випереджає інших, тому залишається наодинці. Тому йому потрібно пізніше стартувати, отримувати м'яч на пізнішій стадії атаки. Знову тренерська робота.

Чи не є фігура Шапаренка переоцінена?

- В "Динамо" вже довгий час є проблема з атакувальним півзахисником. Шапаренко виглядав перспективно на фоні інших гравців, абсолютно не пристосованих до цієї позиції. Насправді ж він більше схожий на "вісімку", ніж на "десятку". Микола мало забиває та віддає мало гострих передач для "десятки", мало відбирає для опорника. Має потенціал стати "десяткою". Але нині від нього слід очікувати на вертикальний рух з глибини з м'ячем і подальший пас на вже вільного партнера або удар здалеку. Тобто "вісімка".

У 21 рік рік він здатен показувати якісний футбол?

- Це ще час сподівань, чи вже потрібно показувати клас? З одного боку - Мбаппе, Джейдон Санчо . Але з іншого - Мохамед Салах, Кевін Де Брейне, які провалилися у своєму першому великому клубі. Або Маріо Гетце, який в 21-річному віці забив переможний гол у фіналі Кубку світу, а в 27-річному вже виглядає колишнім футболістом. Бруну Фернандеш в 21-річному віці був гравцем ротації "Удінезе", а в 25-річному проданий до "Манчестер Юнайтед" за майже 60 мільйонів євро. Не вважаю, що в 21 рік обов'язково потрібно вимагати клас. Але регулярна ігрова практика необхідна.

 

Шапаренко підходить під стиль гри Динамо?

- Ні. Він - гравець швидкості та простору. В УПЛ та Лізі Європи, де "Динамо" майже завжди грає проти ешелонованої оборони, Микола нині важко запропонувати щось суттєве. Тим паче, що сама команда грає повільно. Йому потрібна швидка команда, яка застосовує високий пресинг, ставить за мету спрямувати м'яч до воріт суперника якомога швидше і не вимагає великих відсотків успіху у фізичній боротьбі. "Динамо" не відповідає цим критеріям.

З футболістами типу Шапаренка варто працювати через довіру чи конкуренцію?

- Очевидно, через довіру. Конкуренція знищує гравця. Він не здатний щотижня боротися за місце у складі. Хоча, можливо, річ тут у невідповідності стилю. Якби в "Динамо" були троє-четверо гравців його стилю і клуб стратегічно ставив на таких на позиції "десятки" або "вісімки" - можливо, саме він виграв би цю конкуренцію. І в такій команді почувався б вільніше. Однак в будь-якому разі краще не брати Шапаренка з метою конкуренції.

Чесно скажу, я покладав чималі надії Михайличенка 12-14 років тому як на вихователя молоді, як на розумну тактично підготовлену людину. Людину, яка вміє вчитися та слухати інших. Він мені здавався тренером нової формації. Таким, якими нині є Шевченко та Ребров. Але Михайличенко сам усунув себе від футбольного поля на десять років. І працював в офісах клубу без шляху та бажання шукати цей шлях.

Відсутність Шапаренка у збірній - це реалії клубної кар'єри, чи просто він не підходить за стилем?

- Андрій Шевченко шукає альтернативу Зінченку та Малиновському. Чи може він претендувати на поїздку на Євро? Я якраз вважаю, що за стилем Шапаренко підходить збірній. Він дещо схожий на Малиновського - різкістю, технікою, пошуком вертикалі. Міг би пройти шлях, який пройшов Малиновський. І підставити йому плече на Євро. Але я абсолютно розумію небажання Шевченка запрошувати запасного гравця, який не надто намагається вийти на новий шлях.

 

Якщо в другій частині сезону Шапаренко не матиме стабільної ігрової практики, а Дуелунд покаже прогресс, Миколі варто замислитися про зміну клубу?

- Так. Шапаренко повинен постійно грати. В інтенсивному чемпіонаті з акцентом на атаку, а не оборону. Разом з тим, не надто складному і не в команді, від якої вимагають трофеї прямо зараз. Тому Бельгія або Австрія. "Генк", "Антверпен", ЛАСК. Звідти чимало гравців переходять до серйозних ліг та клубів. Можливі варіанти з Нідерландами та Швейцарією. Якщо знову згадати про Малиновського, то "Генк" мені здається оптимальним варіантом. Чинний чемпіон, стабільний клуб, який завжди відкрито декларує відданість агресивній атакувальній грі. І головний тренер, який десять років працював в юнацькій системі дортмундської "Боруссії". Що ще потрібно?!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У динамівського таланта завищена самооцінка

×