Вівторок, 11 березня 2008 15:21

"Чоловіки в Україні дуже багато п"ють, а ось жінки дуже добре виглядають"

Новобранець донецького "Металлурга" Айлтон поділився першими враженнями про нову для нього країну і розповів про причини свого переходу.

- Тоні, як оціниш останній матч своєї команди?

- "Металург" трохи нервував. Напевно, причина цієї невпевненості - складне турнірне становище. Але найважливіше, що ми перемогли. А взагалі, наша головна мета - це добре зіграти в Кубку України, щоб забезпечити собі місце в зоні УЄФА.

- Як влаштувався на новому місці?

- Поки клуб підшукує мені відповідне житло, я живу в готелі. Швидше за все, поселюся поряд з бразильцями "Шахтаря". Буде з ким пообідати або просто поговорити.

- Пам"ятаєш, як грав проти "Шахтаря" у складі "Шальке"?

- Звичайно. Думаю, українські вболівальники мене теж добре запам"ятали - я ж в Донецьку вам гол забив. До речі, трохи раніше я і проти "Металурга" грав на Кубок УЄФА, тільки ще у футболці "Вердера".

- Ну і як тобі українські команди?

- Зараз складно пригадати, яке враження на мене справили донецькі клуби - стільки часу пройшло. Я ж не думав тоді, що доля мене зведе з цим містом.

- Спортивний директор "Металурга" Вардан Ісраєлян говорив, що інтерес до твоєї персони донеччани проявляли ще з 2004 року. Чув про це?

- Так, але на той момент я пов"язував себе тільки з Бундеслігою і ніяких інших варіантів навіть допустити не міг.

- Але зрештою "Металург" добився свого.

- Кар"єра в "Дуйсбурзі", де я грав останній сезон, складалася не дуже добре. У мене були нелади з головним тренером, а це серйозна причина, щоб задуматися про зміну клубу. Окрім "Металурга", я розглядав ще два варіанти працевлаштування: у Південній Кореї і Саудівській Аравії. А ще мав думку пограти в рідній Бразилії. Але оскільки український клуб запропонував мені вигідніші умови, я подумав: чом би і ні? Мені буде дуже цікаво пограти в новому чемпіонаті.

- У чому інтерес? Все-таки українська першість - це тобі не Бундесліга.

- Питання: "Тоні, чому ти поїхав в Україну?" останнім часом я чую настільки часто, що просто вже втомився повторювати одне і те ж. Розумієш, коли ти проводиш значну частину своєї кар"єри на високому рівні, рано чи пізно приходить час ділитися своїм досвідом. Окрім того, що хочу приносити своєю грою радість уболівальникам і керівництву клубу, я ще хочу вчити молодих. У Донецьку я відкриватиму двері в своє майбутнє і допомагатиму молоді рости над собою. Вважаю, що людина, яка хоче присвятити своє життя футболу, повинна мати уявлення про особливості чемпіонатів різних країн. Та і у вашому місті мені вже дуже подобається.

- Ну, окрім спортивного інтересу, "Металург" сподобався і зарплатою?

- Якщо хтось думає, що я приїхав сюди, щоб просто заробити грошей, то це помилка. Звичайно, безкоштовно грати я б не став, але я звик відпрацьовувати свої гроші. Добре платять тільки за якісну роботу. У мене є ім"я, яке встигло стати досить відомим в Європі, і втрачати свій авторитет не в моїх інтересах. А що про мене думатимуть інші, мені абсолютно все одно.

- Може, тут ти плануєш і ігрову кар"єру завершити?

- Думаю, що ні. Я до сих пір не можу собі пробачити, що так рано залишив "Вердер". У рік, коли ми виграли Бундеслігу, я перейшов в "Шальке". Я дуже рано зняв футболку "музикантів". Саме тому мені б дуже хотілося повісити бутси на цвях в рідному Бремені, в команді, де я здобув славу. Надалі було б непогано попрацювати в якому-небудь бразильському клубі в ролі, скажімо, спортивного директора: займатися трансферами, дивитися гравців. Мені це цікаво.

- Чула, що перед приїздом в Україну у тебе були проблеми з візою.

- Та вже, цією історією, бачу, я добряче прославився. Справа в тому, в моєму паспорті просто не було вільного місця для штампу. Довелося робити запит на отримання нового документа, а на це пішло цілих чотири дні. Саме тому я трохи затримав своє прибуття до Донецька і не потрапив на офіційне представлення новачків. А все через мою багату ігрову кар"єру.

- Цікаве у тебе прізвисько - "Шарова блискавка". Тебе до сих пір так називають через зайву вагу?

- У мене зайва вага? Подивися на мене. У якому місці ці кілограми? Ти, напевно, бачила мене раніше тільки по телевізору, адже сама знаєш, як екран спотворює зовнішність людини. Ну, а якщо серйозно, то я ніколи не був маленьким хлопцем, але це не заважало мені бігати і забивати голи.

- І якщо не секрет, скільки зараз важиш?

- Повір мені, я в хорошій формі.

- Тоні, пам"ятається, ти дуже хотів пограти в якій-небудь збірній і навіть збирався міняти громадянство, щоб зіграти в команді Катару. А якби з"явилася можливість одягнути футболку збірної України?

- Я б з радістю. Непогана у вас збірна - я дивився Україну в матчах чемпіонату світу. До того ж там грає один з кращих футболістів світу - Андрій Шевченко. Було б непогано виступати з ним в одній команді.

- Мовний бар"єр сильно заважає тобі при спілкуванні з партнерами по команді і головним тренером?

- Звичайно, ця обставина завжди приносить незручності. Але на полі твоя мова в твоїх ногах. І ти можеш "говорити" з ким завгодно і на будь-якій мові. Таке взаєморозуміння повинне бути і в нашій команді.

- Як тобі Україна?

- Поки мало що встиг подивитися. Зрозумів тільки те, що багато людей тут не вміють культурно відпочивати - вони дуже багато п"ють. А ось жінки у вас дуже добре виглядають.

- Тебе вже встигли тут спокусити?

- Що ти?! У мене тільки одна жінка - моя дружина Розалі.

- Твоя сім"я приїде до тебе?

- Так, мої рідні повинні скоро приїхати, щоб познайомитися з містом і подивитися обстановку, в якій я працюватиму. У мене прекрасні дружина і четверо дітей: три дочки і син.

Сегодня
Зараз ви читаєте новину «"Чоловіки в Україні дуже багато п"ють, а ось жінки дуже добре виглядають"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода