"Помічником хотів би взяти іспанського фахівця. Це найкращі тренери з тактики"

Ми змушені були так жити. Потрібно розуміти, що "Зоря" переїхала з Луганська в Запоріжжя. Витрати збільшилися. Потрібно було орендувати стадіону, базу. Президенту Геллеру було не солодко. Нам потрібно було вчитися заробляти самим. Іншого виходу просто не було.

В "Металісті" з'явилися проблеми після зміни власника. В "Дніпрі"почалися важкі части. Ми розуміли, що це шанс піднятися, отримати можливість грати в єврокубках напряму. Для такого клубу, як "Зоря", участь у групі Ліги Європи та призові за матчі – хороші фінансові надходження. Як би парадоксально не звучало, але ситуація з "Металістом" та "Дніпро" десь пішла нам на користь. "Зоря" змогла розібратися з фінансовими проблемами та жити виходячи із власних можливостей.

Звичайно, що не просто працювати, коли відбуваються постійні зміни в складі. Тільки команда зіграється, починає давати результат, як потрібно все будувати по - новому. Кожному тренеру таке не сподобається. Від цього нікуди не подінешся. Таке футбольне життя. Не тільки так ми одні жили. Потрібно було до цього звикати.

Тут декілька факторів. Коли молоді футболісти досягають успіху, вони не завжди витримують наслідки цього. Вважаючи, що вони вже багато чого досягли у футболі і з ними варто рахуватися.

На жаль, це не так. Не потрібно переоцінювати власні можливості. Насправді, молоді гравці повинні працювати ще більше. Одна справа грати серед своїх одноліток, а зовсім інша грати в професійних клубах, які ставлять перед собою серйозні цілі. В "Динамо" та "Шахтарі" головним є результат. Молодий футболіст може просто психологічно ламатися. Розраховуючи на успіх відразу. Гравець досяг успіху на молодіжному рівні, але поки не все виходить у дорослому, бо є більше сильніший гравець. Враховуючи цілі, які стоять перед українськими грандами.

 

Напевно, що варто шукати можливість отримувати досвід в інших командах шляхом оренд. Але не завжди футболісти хочуть кудись їхати. Можу це сказати на прикладі "Зорі". Потрібно переконувати футболістів.

Гравці з молодіжних команд "Шахтаря", яких взяла "Зоря" в оренду, отримали хороший досвід та можливість розвитку власної кар'єри. Це кваліфіковані футболісти. Якщо вони допомагають клубу, то вони допомагають собі отримуючи можливість зацікавити більше сильніші команди виступаючи в чемпіонаті України та єврокубках. Той же Малиновського зараз грає в Італії та збірній України.

Подивіться скільки гравців за останній час поїхало в Європу в хороші клуби? Таких не багато. Досягають успіху тільки ті, хто реалістично оцінює свої можливості та розуміє, що закордоном потрібно працювати ще більше та бути готовим долати додаткові труднощі пов'язані з побутом та адаптацією.

Потрібно в першу чергу потрібно сказати слова подяки дитячим тренерам цих гравців, які побачили у них талант та особистість в дитячому віці.

В першу чергу, варто говорити про характер обох футболістів. Вони пройшли важкий шлях, не боялися нових викликів та багато працювали над собою. Навіть в ті моменти, коли не все складалося добре. Лунін та Малиновський –це футболісти, які самі себе зробили, своєю роботою.

Я дуже хотів, що Лунін перейшов до "Зорі", хоча він мав пропозиції від інших команд. В першому своєму сезоні Андрій вже успішно грав за "Дніпро". Я відчував, що в цьому гравцеві є потенціал, він хоче розвиватися, а не думає тільки за матеріальні блага. В нас команді був більше досвідчений Олексій Шевченко на позиції воротаря. Але клуб свідомо робив ставку на Луніна розуміючи, що з цього можна мати вигоду. Я дуже вдячний Шевченку, що він зрозумів ситуацію. Життя показало, що співпраця Луніна з "Зорею" пішла всім на користь. Воротар зміг себе проявити та отримати контракт від "Реала", а клуб отримав фінансову винагороду.

Руслан Малиновський пройшов не простий шлях. Можна сказати, що це дуже сильна особистість, яка не боїться проблеми та труднощів. Свого часу у Руслан не все виходило в молодіжних командах "Шахтаря". Запримітив його Олег Кононов запросивши його в "Севастополь", але там багато не грав.

Коли з'явилася можливість взяти в оренду "Зоря" відразу цим скористалася. Вже в нас він пройшов становлення у дорослому футболі. Коли отримав травму У Бельгії мало хто вірив, що він може відновитися. Руслан довів, що став від цього тільки сильніше. Заслужив грати в топ –чемпіонаті та Ліги чемпіонів.

 

Думаю, що сюди варто також віднести Івана Петряка, який зараз вдало грає в Угорщині. Він пройшов становлення саме в "Зорі" починаючи з юнацького віку. На Караваєва не розраховували в "Шахтарі", але довів своєю роботою довів, що заслуговує на свій шанс грати у великому клубі. Зараз є гравцем "Динамо".

У нас в Україні є дуже сильні школи футбольні. Мені дуже подобається футбольна академія у Харкові. У Дніпрі дуже продуктивно працюють. У Львові та Запоріжжі була завжди сильна школа. Але в "Динамо" та "Шахтарі" звичайно, що умови кращі. В цих клубах відслідковують таланти починаючи з 13-14 років. Звичайно, що спокуса перейти в ці клуби велика. Але не завжди молодий футболіст може там отримати розвиток. Багато хто потім пропадає з футболу. Тому потрібно зважувати всі можливі ризики. На мою думку, зібрання всіх талантів тільки двох клубах не йде на розвиток всього футболу зокрема та молодих гравців взагалі.

Я б не сказав би що не має довіри. Потрібно розуміти, що раніше у нас було 16 команд в УПЛ, а зараз тільки 12. Тому отримати тренерську роботу не так просто. Можливості самих клубів впали.

Сергій Ребров зробив двічі "Динамо" чемпіонів. Санажар з "Олімпіком досяг успіху, вивів команду в Лігу Європу. Молоді спеціалісти є, потрібно їм більше давати можливості проявити себе розуміючи, що потрібен час. Складно сьогодні призначити тренера, а вже завтра від нього вимагати результатів, гри, розвитку гравців. Так не буває.

Я думаю, що це має робити кожен тренер, бажано щороку. Футбол на місці не стоїть. Потрібно вдосконалюватися, шукати нові можливості. Я прочитав всі книжки Гвардіоли. Якщо він говорить, що кожного дня вчиться і прагне нових знань. Якщо це говорить такий відомий та успішний тренер, то що вже говорити про українських спеціалістів.

 

Провідні чемпіонати – всі різні. В кожному із них можна щось для себе взяти. Було б тільки бажання вчитися. Я зараз в пошуках команди, але відклав все, щоб отримати новий досвід та можливість дізнатися нове. Якщо "Зоря" під мої керівництвом славилася своїми контратаками, то зараз хочеться здобути знання в плані позиційної гри. Звичайно, що тут Іспанія на першому місці. Тут дуже багато приділяється тактичним діям. Я був на стажуванні у "Леванте". Тепер планую поїхати в " Севілью" до Лопатегі, який багато працював в системі збірних Іспанії та працював в "Реалі". У майбутньому хотілося б ще попасти в Італію. Весь футбольний світ знає, що саме італійці вміють краще всіх організовувати оборону.

Гвардіола та Клопп мають штаб власних помічників з якими працюють разом багато років. Ці тренери показують результат. Кожен з асистентів знає своє відповідальність та не бояться брати на себе відповідальність за сою роботу. Все це не тільки допомагає тренеру, але і допомагає осилити більший обсяг роботи з підготовки власних гравців, вивченню суперника і тому подібне. Тому без якісного штабу помічників зараз просто не обійтися.

Я радий з того, що у мене в "Зорі" працював прекрасний аналітик Валерій Михайленко. Тренер воротарів Олександр Ногін. Я з ними продовжу співпрацю вже у новому клубів.

Хотілося б розширювати власний футбольний світогляд та мати помічників з інших футбольних шкіл. Які б могли чогось учитися у мене, а я переймав їх досвід. Потрібно запрошувати тренера по тактиці. Наприклад, в Іспанії прекрасна школа таких тренерів. В цьому тільки впевнився, коли був на стажуванні у "Леванте". Тактичним аспектам приділяються дуже багато часу. В цьому плані, я вчу англійську мову, щоб мати кращу комунікацію.

Починаючи з 2014 року почали зникати команди. Не доходили до фінішу по 1 чи навіть 2 команди. Потрібно було шукати рішення, щоб уникнути ризиків зняття команд, отримувати додаткові гарантії від клубів.

Зараз ситуації в футболі вже стабілізувалася. Український футбол знаходиться на підйомі. Так думати мені дозволяє успіхи збірної України. Якщо є можливість потрібно збільшувати кількість команд, варто над цим задуматися.

 

Зараз аграрії активно долучаються до футболу фінансуючи клуби з невеликих містечок. При тому, що Запоріжжя залишається без свого представника в УПЛ. Зараз місто взяло на себе фінансування команди, яка грає в Першій лізі. Я за збільшення кількості учасників УПЛ, але це мають бути стабільні клуби. Має мати свого представника в УПЛ такі футбольні міста, як Запоріжжя, Одеса, Харків. В Житомирі покращуються футбольну інфраструктуру. Завжди були талановиті гравці.
На скільки я знаю, то цей процес вже має офіційне підтвердження. З наступного сезону вже буде 14 команд, а через рік -16.

В Україна вже мала йти по плану збільшення ліміту для легіонерів зі зменшення легіонерів кожного сезону. Але проти виступили Динамо та Шахтар, які мають свої інтереси, бо хочуть вдало виступати в єврокубках. Якщо ми хочемо розвивати та захищати наших футболістів ми маємо захищати своїх гравців. Український футбол це не тільки "Динамо" та "Шахтар". Варто рахуватися з інтересами інших клубів. Гравці, які виграли молодіжний кубок світу зараз мають не так багато часу.