25 квітня 2001 року помер Віктор Банников – колишній воротар київського "Динамо" й збірної України, екс-президент Федерації футболу України.
Віктор дуже пізно став у футбольні ворота – в 21 рік. До того займався стрибками у висоту й волейболом. Якось його в ямі для стрибків побачив тренер заводської команди в рідному Житомирі й запросив спробувати себе в ролі голкіпера. За рік Банникова покличуть до команди другої ліги – чернігівської "Десни".
Якось в УРСР завітала шведська футбольна команда "Хаммарбю". Шведи мали зіграти дві гри – з "Десною" й київським "Динамо". Тренер киян В'ячеслав Соловйов, щоб краще вивчити суперника поїхав до Чернігова. Але дивився не на шведів, а на Віктора Банникова. 1962 року Віктора Максимовича запросили до "Динамо". Ще два роки він боровся за місце в основі із тодішнім воротарем Олегом Макаровим.
Основним Банников став 1964 року, коли киян тренував Віктор Маслов. У двох півфінальних іграх із московським "Спартаком" (0:0 і 3:2) він зіграв так яскраво, що Макаров визнав: "За ці два дні Банников узяв більше м'ячів, ніж я за все життя!" Того року журнал "Огонек" визнав Банникова найкращим голкіпером країни.
Віктор поїхав зі збірною на Кубок світу 1966 року в Англію, але був там третім воротарем після Яшина й Кавазашвілі. Повернувшись, виявив, що його місце у воротах "Динамо" зайняв Євген Рудаков. Наступні 5 сезонів ця найкраща пара "динамівських" воротарів відчайдушно боролася за місце в основі. Переміг Рудаков, а Банников поїхав до Москви виступати за "Торпедо". 1970 року він удруге став найкращим голкіпером СРСР.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суркіс пробув на посаді 12 років, Коньков не протримався і трьох
Віктор Максимович очолював Федерацію футболу України 1991 року, коли йшлося про допуск України до Кубка світу 1994 року. Попри аргументи Банникова, чиновники ФІФА дослухалися до росіянина Колоскова й не внесли нашу збірну до участі в мундіалі.
Помер 2001 року від раку, не доживши 3 дні до свого 63 дня народження.
Коментарі