За інформацією Tribuna.com, німецькі інвестори, які мають намір придбати "Карпати" - це компанія German Pellets. А посередником в угоді виступає український музикант-продюсер з яскравим і неоднозначним минулим у футболі - Ростислав Штинь.
Що таке German Pellets
Компанія German Pellets виготовляє деревні гранули для спеціальних обігрівальних котлів, а також - засоби для гігієни тварин. Створений в 2005 році бізнесменом Пітером Лейбольдом, бізнес швидко виріс до міжнародного: 10 заводів - у Німеччині, 3 - в Австрії, ще 3 - у США. German Pellets постійно намагається розширювати своє представництво та сферу діяльності, купуючи дрібніші компанії. Торік German Pellets стала одним з лідерів, якщо не лідером ринку деревних гранул в Європі. У 2012 році дохід компанії склав 512 мільйонів євро (за перше півріччя 2015 — 293,6 млн).
German Pellets завжди активно брала участь у соціальних проектах, в тому числі, по аматорським спортивним клубам. Досі компанія допомагає одягати футболістів аматорських команд "Барутер", "Еттенхайм" та "Анкер". У 2013-му German Pellets спробувала зайти в професійний футбол, ставши одним із спонсорів "Ганзи" з Ростока, але вистачило її тільки один сезон. Зараз, за чутками, німці зібралися відкривати для себе східноєвропейський ринок, і розглядають придбання футбольного клубу, як хороший піар.
Хто такий Ростислав Штинь
Посередником у переговорах між German Pellets і Петром Димінським виступає Ростислав Штинь - 58-річний музикант, продюсер, бізнесмен, спортивний функціонер і, очевидно, один з майбутніх керівників "Карпат", якщо угода все-таки відбудеться.
Народився він у Львівській області, закінчив Івано-франківський педагогічний інститут і Київський національний університет культури і мистецтв. Почав займатися музикою в 70-х роках, коли разом з молодшим братом Юрієм був одним з членів кількох вокально-інструментальних ансамблів.
Одним з найбільш успішних проектів Штиня була група "Опальний Принц", створена в 1988-му році. Ростислав Штинь співав, грав на гітарі і продюсував групу. Кажуть, успішно. "Опальним Принц" став першим українським проектом, який самостійно уклав міжнародний контракт - з німецькою продюсерською компанією. У 1989 році Штинь навіть переїхав до Німеччини.
Вже через рік Штинь стає одним з творців продюсерського центру "Ростислав-Шоу", яке займалося розкручуванням молодих українських зірок початку 90-х. Серед клієнтів - Кузьма Скрябін та Ірина Білик (на студії Ростислава Штиня вони і познайомилися), "Мертвий півень" та інші.
Як він пов'язаний з футболом
Німеччина
Ще в 90-х Штинь став співвласником компанії CSS consulting, одним із завдань якої було просування спортивної екіпіровки Uhlsport. У цей час відбулося перше знайомство Штиня і "Карпат" - львів'яни почали використовувати продукцію від Uhlsport.
У 2002-му Штинь знову з'являється в українському футболі, вже як співвласник компанії H&S Sportsmanagement і агент Невіо Скали, коли італієць очолює "Шахтар". Переговори тоді тривали більше двох місяців. "Я думаю, що переговори так затягнулися через агента пана Скали - Ростислава, - пояснював Рінат Ахметов. - Я йому дуже вдячний за нашу спільну плідну роботу. Він дуже тверда людина і відстоював кожну позицію контракту так, що за останній місяць я вже захрип".
Незабаром Штинь стає співвласником ще однієї компанії - Football Innovation Programm. І береться піднімати клуб "Боруссія" з міста Фульда, який виступав у четвертому дивізіоні Німеччини. Прихід Штиня супроводжувався великим оптимізмом місцевих уболівальників - ставши спортивним директором "Боруссії", він написав план, згідно з яким клуб повинен був в найкоротші терміни вийти в другу бундеслігу.
Але вже в сезоні 2003/04 у "Боруссії" почали з'являтися фінансові проблеми, гравці недоотримували зарплату, а на початку 2004 року регіональна федерація футболу відмовилася видавати клубу ліцензію на участь в наступному сезоні. Тоді й спливла інформація про те, що 50% прав власності на клуб, виявляється, належать компанії Штиня Football Innovation Programm. На екстреному засіданні членів правління клубу спортивного директора усунули від роботи і попросили компетентні органи розслідувати його діяльність, після якої у клубу залишилися великі борги. Россу Штайну, як його називали в Німеччині, вдалося вийти сухим з води. За його версією, жодних заборгованостей на той момент у клубу не було, а офіційну заяву про банкрутство клуб подав тільки три роки потому.
Латвія
Менше ніж через рік, на початку 2005-го, Штинь з'явився в латвійському клубі "Вента". Причому не під своїм ім'ям, а під псевдонімом - Росс Акменс. Цікаво, що Штайн (Stein) в перекладі з німецької означає "камінь". Акменс - те ж слово, тільки латиською. Як заявляв функціонер, в "Венту" на посаду генерального директора його запросив власник клубу Яніс Фрідріхсберг. "Якби не покликали в Латвію, я б спробував здійснити подібний проект в іншій державі Східної Європи, ринок якої я вважаю сьогодні найбільш перспективним у Старому Світі", - зазначав Акменс.
Плани керівництва новачка вищої ліги чемпіонату Латвії були грандіозні - бюджет в стартовому сезоні 2 мільйона доларів (найбагатша команда Латвії на той момент - "Сконто" - розраховувала лише на 1,5 мілйьона), залучення іноземних інвесторів, початок будівництва стадіону на 18 тисяч, завдання взяти золото і пробитися в Лігу чемпіонів. Клуб почав активно запрошувати зірок (за мірками чемпіонату Латвії), серед яких виявилися карпатівці Мацей Налєпа та Юрій Беньо, динамівці Олександр Хацкевич і Олег Лужний, якого покликали на посаду граючого тренера. У його тренерський штаб увійшли також колишні асистенти старого друга Штиня Невіо Скали - Серджіо Джованні і Роберто Ренці.
Але в результаті жодної зарплати футболісти і тренери не побачили, попрацювавши кілька місяців "за ідею", і в кінці квітня почали роз'їжджатися. Тоді ж Латвію покинув і Ростислав Штинь разом з власником клубу Янісом Фрідріхсбергом, якому потім до кінця життя заборонили займатися будь-якою футбольною діяльністю. Пізніше виявилося, що в останні дні перебування в Латвії керівництво "Венти" провернуло неймовірну махінацію - як пише видання Delfi, уклавши спонсорську угоду з Trasta komercbanka, клуб оформив на футболістів ... кредити, щоб ним же виплатити зарплату. У результаті, до кінця жовтня загальний борг банку становив близько 15 тисяч євро. Він висів на восьми гравцях, чотирьох тренерах і масажисті, які залишилися у клубі. Плюс ще близько тисячі банк нарахував у вигляді штрафних відсотків. Подейкували, Олегу Лужному навіть довелося розлучитися зі своїм розкішним джипом, купленим на кредитні гроші.
Сам же Штинь, за паперами, виявився непричетним ні до чого - в Латвії не знайшли жодного документа з підписом Штиня-Акменса. Мабуть, тому у Лужного та інших запрошених у "Венто" зірок збереглися непогані стосунки зі Штинем. Юрій Беньо, наприклад, звинувачує у трагедії власника клубу: "Там був місцевий якийсь бізнесмен. Він планував залучити додаткових спонсорів, але, наскільки розумію, у вирішальний момент перед стартом сезону цього не сталося".
Україна
У 2007 році Штинь повернувся в Україну для участі в тендері на будівництво "Арени Львів". В кінці 2006 року на ім'я генерального директора консалтингової компанії Danapro Ростислава Штиня нібито прийшов лист від міського голови Львова Андрія Садового з проханням у сприянні пошуків інвесторів з будівництва стадіону, після чого Danapro підписав угоди з німецькою компанією Axon і швейцарською Implenia, які повинні були співпрацювати в ході проектування та будівництва, і висунув їх на тендер.
Axon і Implenia вважалися фаворитами конкурсу, компанії проводили у Львові презентації майбутнього проекту, однак 6 лютого 2008 стало відомо, що тендер на зведення львівського стадіону виграла австрійська компанія Alpina, яка заявилася чи не в останній момент. Незадоволені підсумками тендера функціонери та політики звинуватили Садового у лобіюванні своїх інтересів через залучення дружньої йому будівельної компанії, Штинь став одним з головних спікерів на цю тему. Він неодноразово заявляв, що Implenia може опротестувати рішення конкурсної комісії в суді. У той час Штинь, судячи з усього, тримав тісний зв'язок з Петром Димінським, який пропонував реконструювати "Україну" і теж виступав проти Садового. Зокрема, медіахолдинг ZIK, який належить президентові "Карпат", був своєрідним рупором Штиня.
Найцікавіше, що у своїх заявах Ростислав Штинь представлявся ім'ям не своєї компанії Danapro, а нібито відповідав за інтереси Implenia. Дійшло до того, що один з директорів Implenia Роланд Фіш заявив у пресі: "З цією людиною наша компанія співпрацювала лише на початку проведення тендеру. Якщо він надалі в своїх інтересах поширюватиме неправдиві дані про Implenia, доведеться залучити його до відповідальності".
Зазнавши чергової невдачі, Штинь повернувся до Німеччини. Там, за його словами, з 2011-го займався консалтингом, заснувавши ще одну компанію - Gladio Sports Intelligence, керівником якої призначив свого сина Марка Штиня. Компанія спеціалізується на розробці проектів, маркетингу, бренд-менеджменту, комунікацій та консалтингу у спорті. У 2012 році завдяки їй у російський жіночий клуб "Росіянка" потрапляє німецький тренер Ахім Файфель.
1 липня 2015 Штинь разом з Gladio Sports Intelligence реєструє у Відні стартап PEPA Beteiligungs, співвласниками якого стають російський футболіст Олександр Сонін (30%), колишній білоруський гравець Юрій Петухов (30%) і ... компанія German Pellets (10%). У самого Штиня - 25%, у Gladio Sports Intelligence - 5%. За заявленою інформацією, діяльність компанії полягає в "управлінні корпоративними інвестиціями".
Уже наприкінці минулого року ім'я Штиня знову прозвучало в українському інформаційно просторі. Він - голова міжнародної організації "ім. Короля Данила "і один з організаторів товариського матчу між ветеранами "Динамо" і лондонського "Арсеналу", який має відбутися навесні у Львові. А через кілька днів з'явилися чутки про придбання "Карпат" німецькими інвесторами - після їх невдалої спроби купити "Говерлу".
Насправді, за інформацією Tribuna.com, Штинь пропонував Димінському продати клуб ще минулого літа, коли PEPA Beteiligungs була тільки заснована. Але, судячи з усього, озвучена президентом львівського клубу ціна відлякала потенційних покупців. Зараз же, подейкують, справа на фініші - Димінський погодився продати "Карпати", Олег Лужний дійсно очолить команду. Офіційно про це повинні оголосити 6 січня. Втім, інші джерела Tribuna.com не підтверджують цю інформацію.
Ростислав Штинь відмовився давати коментарі по телефону.
1 
4166