Найкращого футболіста Європи-78 називали "могутнім мишеням"

Журнал "Франс Футбол" вирішив не присуджувати цього року "Золотий м'яч" – нагороду найкращому футболісту Європи. Ініціатори вважають, що через пандемію коронавірусу не всі гравці були в рівних умовах.

Згадуємо переможців попередніх років. Двічі поспіль у 1978 і 1979 роках "Золотий м'яч" виграв англієць Кевін Кіган.

Британський футбол дав світові чимало видатних майстрів - Стенлі Метьюз, Боббі Чарльтон, Деніс Лоу, Джордж Бест. Але навіть в цьому переліку зіркових імен Кевін Кіган займає особливе місце. Він - єдиний британець, що двічі удостоювався "Золотого м'яча". Причому Кіган отримував цей почесний приз два роки поспіль - у 1978 і 1979 роках. Про це пише "Трибуна".

Народився футболіст 14 лютого 1951 року. Кевін Кіган, рейтинг якого вражає уяву уболівальників, з'явився на світ в містечку Армторп, яке розташоване недалеко від Донкастера. Батько і дідусь Кевіна - шахтарі. Займатися футболом маленький Кевін Кіган почав в шкільній команді "Сент-Пітерз". Хлопчик був невисокого зросту, на думку багатьох, у нього не повинно бути великого футбольного майбутнього. Спочатку Кевін Кіган був пставили воротарем. Однак незабаром в команду прийшов хлопчина, якому дійсно подобалося грати в воротах, і Кіган перейшов в атаку.

Грати в футбол у Кевіна виходило набагато краще, ніж учитися. Весь свій вільний час він проводив за улюбленим заняттям. Навіть після закінчення школи хлопець не припиняв займатися футболом.

Кіган починав футбольну кар'єру 17-річним юнаком у скромному провінційному клубі "Сканторп Юнайтед" четвертого англійського дивізіону.

Тренер, що розгледів в юнакові безсумнівний талант, запросив його до себе. Тренувався Кіган з величезною віддачею і незабаром зумів пробитися в резервний склад. Уже будучи знаменитим футболістом, Кевін говорив, що саме в той момент він вирішив щосили пробиватися на вершину англійського футболу.

Навесні 1968 року хлопець зіграв свій перший професійний матч, а в грудні підписав новий контракт. Кевін Кіган, статистика якого привертала увагу багатьох іменитих клубів, став отримувати перші пропозиції про перехід. Коли йому було дев'ятнадцять, нападник пробувався в більш іменитому "Ковентрі", але дивним чином враження на керівництво цього клубу не справив. Зате в травні 1971 року ним зацікавився тренер "Ліверпуля" Білл Шенклі, і, як з'ясувалося вже зовсім скоро, купівля Кігана була одним з найбільш удалих вчинків за всю його тренерську кар'єру.

Нападник відразу ж став улюбленцем публіки. Глядачі на "Енфілді" часто скандували: "Кевін Кіган ходить по воді".

На самому початку Шенклі бачив в Кіганом півзахисника, який повинен був прийти на зміну легенді "Ліверпуля" - Іану Каллагану. Але, подивившись, як винахідливо діє Кіган біля воріт суперника, Шенклі вирішив віддати йому місце в нападі поруч з валлійцем Джоном Тошаком.

Яскраво виражений таранний центрфорвард Тошак разом з винахідливим, технічним, з феноменальним гольовим чуттям Кіганом склали тандем, який змушував тремтіти захист всіх клубів чемпіонату Англії. За зовнішнім виглядом вони дуже дисонували - рослий, могутній Тошак був на 20 сантиметрів вищим від Кігана і на 25 кілограмів важчий, але вони прекрасно доповнювали один одного і так вміло взаємодіяли, буквально з півслова розуміючи, що їх прозвали "сіамськими близнюками".

В якості партнера валлійця Кіган вийшов на поле в своєму першому офіційному матчі за "Ліверпуль" 14. серпня 1971 проти "Ноттінгем Форест". Минуло всього 12 хвилин з початку гри, як м'яч був відібраний гравцями "Ліверпуля" в суперника поблизу кутового прапорця. Тошак з лицьової лінії адресував його в район 11-метрової позначки, і там Кіган дуже спритно послав його повз частокол ніг щільно під штангу. Був відкритий рахунок голам у матчі і лік голам Кігана за "червоних", яких в результаті набереться рівно 100 в 321 офіційному матчі.

У дебютному матчі Кіган не заспокоївся на досягнутому. Його сольний рейд по лівому флангу закінчився тим, що йому заплели ноги, коли він вже опинився віч-на-віч з воротарем. Пенальті чітко реалізував Томмі Сміт. "Ліверпуль" переміг - 3:1.

Поразка в дербі і нічия в матчі з "Арсеналом" не дозволили Кігану одягти чемпіонські медалі вже в першому сезоні на "Енфілді", але йому потрібно було почекати всього один рік, щоб стати ще й володарем Кубка УЄФА, коли саме його голи принесли перемогу за сумою двох матчів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Володар "Золотого м'яча-1977" поїхав тренувати Фарери

У фінальних матчах "Ліверпулю" протистояла німецька "Боруссія" з Менхенгладбаха. У ній тоді виблискували футболісти збірної ФРН Гюнтер Нетцер, Райнер Бонхоф, Берті Фогтс, що минулого року стали чемпіонами Європи. Але Кіган після пасів Тошака забив два голи, а загальний рахунок першого матчу був 3:0. І хоча матч-відповідь у Менхенгладбаху "Ліверпуль" програв - 0:2, Кубок УЄФА дістався англійцям.

У той же час він записав на свій рахунок кілька матчів за збірну і заробив путівку на Кубок світу. У сезоні 1973/74 Кевін зіграв в кожному з 61 матчу за "Ліверпуль", включаючи ігри на європейській арені і кубку й забив 19 голів. Шість з них прийшлися на виграний Кубок Англії, в тому числі, два голи в ворота команди з його рідного міста - "Донкастер", і гол у ворота "Лестера" в переграванні півфіналу кубка. Також Кіган відзначився дублем у фіналі проти "Ньюкасла".

Успіхи "Ліверпуля" тривали. У 1976 році, вже під керівництвом Боба Пейслі, клуб знову виграв Кубок УЄФА, на цей раз перемігши бельгійський "Брюгге". У двох фінальних матчах два голи записав на свій рахунок Кіган.

Наступний сезон для "Ліверпуля" міг стати історичним - Боб Пейслі і компанія планували зробити хет-трик, вигравши чемпіонат, Кубок Англії і Кубок європейських чемпіонів. Яким же було розчарування "червоних", коли вони поступилися у фіналі національного кубка "Манчестер Юнайтед". А через чотири дні потрібно було їхати, завойовувати перший в історії клубу Кубок чемпіонів у Римі. Суперник - стара знайома "Боруссія" з Менхенгладбаха. Були сумніви з приводу психологічного стану команди.

Скільки було сказано про відхід великого Кевіна Кігана з "Ліверпуля", але давайте визнаємо - не дивлячись на те, що майбутній володар "Золотого м'яча" не зміг забити в тому, по суті, "валідольному фіналі", саме його дії в другому таймі, коли німці повністю заволоділи ініціативою при нічийному рахунку, стали визначальними. Сольний прохід Кевіна змусив грубо фолити Берті Фогтса в карній зоні, після чого удар "з точки" відмінно виконав Філ Ніл.

В тому ж 1977 році "Могутнє мишеня" Кевін Кіган був названий кращим футболістом Англії.

Так ідуть тільки великі - перемогою в найпрестижнішому клубному турнірі світу. Кевін Кіган на все життя записав своє ім'я в сторінки історії клубу, як один з найвизначніших форвардів - нарівні з Рашем, Далглішем, Оуеном і іншими. Але, на відміну від тих же Іана Раша і Майкла Оуена, Кевін зумів стати зіркою і за межами Британської Королівства.

 

Протягом тих шести років, які Кіган провів в "Ліверпулі", він завоював у складі "мерсисайдців" безліч титулів. Три рази ставав чемпіоном Англії, двічі вигравав Кубок УЄФА і по разу - Кубок Англії і Кубок європейських чемпіонів. Вирішальну роль в завоюванні цих титулів зіграв Кевін Кіган, визнаний лідер команди.

"Гамбургу" довелося серйозно поборотися за Кевіна з "Реалом". Більш того, мадридський клуб навіть запропонував більше, але Кіган вирішив вибрати німецьку команду.

Тоді британським футболістам не вдавалося досягти успіху за кордоном, і це рішення гравця трохи насторожило уболівальників, але вони все одно були впевнені в Кігані й вірили в його успіх. П'ятсот тисяч, які були сплачені за Кігана, стали рекордними для англійського футболу. Кіган став найдорожчим англійським гравцем взагалі і найдорожчим гравцем німецької Бундесліги зокрема. Однак, спочатку Кевіна в німецькому футболі не сприймали.

Дебют пройшов успішно, але освоївся Кіган в "Гамбурзі" не відразу. Гравці нового клубу, особливо його "солісти", зустріли появу британця без особливої ​​радості, побоюючись, що він затьмарить їх блиском своєї гри, і навіть спочатку змовилися ігнорувати Кевіна на полі. Були у Кігана і природні труднощі. Німецький футбол все ж відрізнявся від англійського, це вимагало від Кігана грунтовної перебудови. І він пішов на неї, розвиваючи в собі такі властиві німецьким футболістам якості, як самовідданість, колективізм, бажання і вміння боротися до кінця. Соліст "Ліверпуля" поступився місцем командному гравцеві "Гамбурга".

І все ж важко сказати, наскільки затяглася б акліматизація Кігана в "Гамбурзі", якби в цей клуб не прийшов в якості менеджера відомий німецький футболіст, чемпіон світу і Європи Гюнтер Нетцер. Він "приструнив" опонентів Кігана, допоміг Кевіну швидко освоїтися і знову, як і в "Ліверпулі", стати лідером команди. За підсумками першого ж свого сезону, проведеного в ФРН, "Могутнє мишеня" Кіган, отримав, нарешті, в 1978 році заповітний приз - "Золотий м'яч" кращого футболіста Європи. І це, до речі, до цього дня єдиний випадок, коли високу нагороду в рік Кубка світу отримав футболіст, в ньому не брав участь.

 

У сезоні 1978/79 році англієць допоміг "Гамбургу" виграти "золотий дубль". Сам же Кіган на додаток до свого другого "Золотого м'яча" кращого футболіста Європи був названий кращим футболістом ФРН.

Кіган зміг стати своїм серед німців. Він зумів перехопити той дух і менталітет, властивий справжньому німецькому футболу. Велика роль Кевіна виявилася і в тому, що команда вийшла у фінал європейського кубка. "Гамбург" грав в сезоні 1979/80 (прощальному для англійця на німецькій землі) в фіналі Кубка європейських чемпіонів, де з мінімальним рахунком програв "Ноттінгем Форест" на чолі з Брайаном Клафом.

З моменту його дебюту в національній команді пройшло без малого 10 років. А починалася його кар'єра в збірній досить цікаво з трьох матчів проти одного і того ж суперника Уельсу (перший з них відбувся 15 листопада 1972 року). До речі, і капітанську пов'язку в 1976 році Кевін надів також в поєдинку з валлійцями!

Цікаво, що в роки його власних виступів за збірну, національній команді не вдавалося досягти бодай якихось помітних успіхів. Англійці навіть не зуміли пробитися на Кубки світу 1974 і 1978 років. У 1982 році, правда, збірна брала участь в Мундіалі, але Кіган вже закінчував виступи і в останній раз в складі збірної вийшов на заміну в матчі зі збірною Іспанії – 0:0.

 

Восени 1982 року, коли Боббі Робсон не включив його в команду для участі в першому матчі відбіркового циклу чемпіонату Європи з Данією, Кіган образився і заявив про припинення своєї міжнародної кар'єри.

Коли Кевіну Кігану виповнилося тридцять, він повернувся в Англію, але вже не в який-небудь із іменитих клубів, а в скромний "Саутгемптон". Однак і тут в 1982 році Кігана вдруге за його кар'єру визнали найкращим футболістом країни.

Завершував же він свої виступи на батьківщині в "Ньюкаслі", який виступав тоді в другому дивізіоні. Тут "Могутнє мишеня" провело два сезони, причому видалися вони у нього просто блискучими. До захоплення шанувальників "Ньюкасла", у великого форварда немовби відкрилося друге дихання. За два сезони він забив 48 м'ячів, причому в жовтні 1982 вперше в своїй кар'єрі зробив покер, забивши 4 м'ячі в ворота "Ротерхема". Після сезону 1983/84 "Ньюкасл" знову завоював право виступати в першому дивізіоні, і це стало останнім досягненням Кігана в англійському футболі.

×