Почався матч Каспаров-Карпов

9 вересня 1984 року, в Колонному залі Будинку Союзів у Москві було шумно і багатолюдно. Причина проста: через 15 років в столиці СРСР знову проводиться матч за шахову корону. Претенденти як на замовлення - громадяни Радянського Союзу, так що для глядачів будь-який результат матчу буде приємним. Крім того, величезне задоволення всі повинні були отримати саме протистояння ще досить молодого, але вже досвідченого і титулованого Анатолія Карпова з зовсім ще юним, але вкрай амбітним Гаррі Каспаровим. Тоді ніхто й подумати не міг, що знакова зустріч буде затьмарена цілою низкою скандалів, стане рекордною за кількістю нічийних результатів, та й взагалі переможець за великим рахунком стане відомий лише через рік і два місяці.

Починати розповідь про цю історичну зустріч варто з 31 серпня 1972 року. Саме в той день, в самий розпал холодної війни, радянський гросмейстер Борис Спаський програв вирішальну партію "матчу століття" Роберту Фішеру - гросмейстеру американському. Для Радянського Союзу цю поразку можна було прирівняти до військової - на місцях полетіли голови, почалися розбори польотів, підсумком яких стала постановка пріоритетного завдання - повернення шахової корони, яка в повоєнний час ще жодного разу не залишала меж СРСР. На Спаського робити ставку не стали: у партії з'явився новий фаворит - молодий і талановитий Анатолій Карпов, який повернув країні звання чемпіона світу серед юнаків. Перед ним відкривалися всі двері, видавалися кошти на участь в будь-яких міжнародних турнірах - ні в чому шахісту відмови не було.

Карпов ріс з професійної точки зору і в зрештою закономірно здобув перемогу на турнірі претендентів, обігравши Полугаєвського, Спаського і Корчного. Приготувався до чемпіонського матчу з Фішером, проте американець висував досить дивні умови, які ніхто прийняти не міг, тому зустріч була зірвана, а Карпов був визнаний чемпіоном світу без бою за шахівницею. Поставлена мета була виконана: 24 квітня 1975 Радянський Союз повернув собі корону, причому чемпіоном став простий російський хлопець, "з народу", який полюбився всім, в тому числі і тим, від кого залежало розвиток шахів в країні. Карпов став не тільки культовим спортсменом, а й справжньою людиною системи, якого все влаштовувало, а тому ніхто не хотів нічого міняти.

І в цей момент на шаховий олімп почав стрімко підніматися Гаррі Каспаров. Йому вдалося встановити дивовижний рекорд: став чемпіоном СРСР - найсильнішої шахової держави - в 18 років. Попереду залишалася лише одна мета - здобуття титулу чемпіона світу. Каспаров виграв битви претендентів і отримав право зіграти з Карповим за шахову корону восени 1984 року. Але перед матчем учасників змусили поставити підписи під новим регламентом, згідно з яким президент ФІДЕ Флоренсіо Кампоманес був уповноважений приймати будь-які рішення з питань, пов'язаних з матчем. Гаррі Каспаров довго був проти, але під сильним тиском змушений був поступитися. Тоді він ще й гадки не мав, чим обернеться для нього новий регламент.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Каспаров зіграв на шаховому турнірі

10 вересня Анатолій Карпов пересунув пішака з e2 на e4, і найтриваліший матч за чемпіонський титул в історії почався. Увага до нього була прикута надзвичайна: здавалося, що вся Москва бажає потрапити до Будинку Союзів, щоб доторкнутися до високого шахового мистецтва. За квитками стояли величезні черги, а в самому залі не було жодного вільного місця. Шахісти шанувальників не розчаровували: Карпов демонстрував звично сильну гру, а Каспаров виявився несподівано чіпким суперником, що вмів використовувати помилки чемпіона. Хіба що психологічної стійкості 21-річному претендентові не вистачало, тому він і сам допускав прорахунки, якими його опонент розпоряджався з хірургічною точністю: після дев'ятої партії рахунок перемог - 4:0 на користь чемпіона. Для захисту титулу залишалося виграти лише двічі. Але тоді Карпов припустився стратегічної помилки, яку сам згодом визнав. Він вирішив не добивати суперника, припустивши, що той деморалізований і не зможе чинити опір і далі на належному рівні. Міцна хватка чемпіона ослабла, він став менше грати в атаку і вирішив чекати чужих помилок. Однак не дочекався, зате дав Каспарову перепочинок. 15-я партія, яка тривала 93 ходу, стала поворотною в матчі: чемпіон втомився, видихався і не зміг реалізувати отримане перевагу. Була зафіксована шоста нічия поспіль. Всього ж рекордна нічийна серія тривала 17 партій - поступатися не хотів ніхто. При цьому як за столом, так і за його межами суперники поважали один одного, разом розбирали зіграні партії. Інтерес до матчу досяг свого апогею, при тому що за півтора місяці рахунок не змінився.

23 листопада 1984 року стартувала 27-я партія матчу. Повністю зіграти її не встигли, вирішили відкласти. А по шляху на догравання Каспаров потрапив в аварію. Водій машини претендента на великій швидкості за сильної ожеледі не впорався з керуванням, і автомобіль винесло на зустрічну смугу, де завдяки щасливому випадку нікого не виявилося. Машину кілька разів розвернуло і вдарило об бордюр - фізичних ушкоджень всім тим, хто сидів всередині вдалося уникнути, а ось психологічних - ні. Каспаров був вражений і не зміг звести до нічиєї відкладену партію - рахунок став 0:5. Справа наближалася до завершення: 31-я партія повинна була стати вирішальною. Карпов одягнув новий костюм, шахова федерація приготувала лавровий вінок, але чемпіон запанікував і ледь не програв - нічия, запропонована Каспаровим, стала для нього порятунком.

А в наступній партії Каспаров здобув першу перемогу за три місяці зустрічі. Карпов знову серйозно нервував і припустився низки помилок. Ані тайм-аут, ані перерва, пов'язана з похоронами маршала Устинова, чемпіону не допомогли: після серії нічиїх він поступився: впевненість в своїх силах він втратив остаточно. Саме тоді, мабуть, керівникам шахового світу і прийшла в голову ідея про зупинку тривалого матчу, який тривав уже практично п'ять місяців. А коли через тиждень Каспаров обіграв Карпова вдруге поспіль і в Москву терміново прилетів Кампоманес, стало ясно, що станеться щось нестандартне. Чемпіон явно був не в своїй тарілці, і його команда наполягала на тому, що, очевидно, він нездоровий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Анатолія Карпова оголосили чемпіоном світу із шахів

Кампоманес, мотивуючи своє рішення стурбованістю за здоров'я учасників зустрічі, запропонував їм зіграти ще вісім партій, а потім, якщо матч не буде завершений, почати все заново - в вересні за рахунку 0:0. Каспаров, якому пропозиція була абсолютно невигідною, запитав: "Якщо правила все одно змінюються, то навіщо потрібні додаткові партії?" Ця фраза згодом потрапила в протоколи ФІДЕ як свідчення ініціативи Каспарова припинити матч. 13 лютого Кампоманес взяв тайм-аут, щоб знайти прийнятний спосіб припинити матч. А трохи пізніше на конференції він заявив, що зустріч була завершена за обопільною згодою учасників, при цьому і чемпіон, і претендент в тому ж залі публічно оголосили про готовність продовжити боротьбу. Втім, за лаштунками зборів питання про продовження матчу навіть не розглядалося - Карпов лише витребував собі матч-реванш у разі поразки. Всі крім Каспарова підписали згоду про завершення зустрічі і початку нової у вересні. Таким чином, матч, який тривав більше п'яти місяців, завершився нічим. Причому нічого протизаконного в цьому не виявилося - про необмежені повноваження Кампоманеса все вже знали, і він все-таки вирішив ними скористатися.

×