- Оля, пригадайте вирішальний укол.
- За рахунку - 44:44 були обопільні уколи і судді довго вирішували, що робити. В цей час я була абсолютно спокійна. Просто впевнена була, що не програю. Стояла, посміхалася. Суддя ще так смішно підійшов, ну думаю, зараз буде перегравання. Точно. На китаянку тиснули рідні стіни, трибуни, а я розслабилася. Розуміла, що нічого не втрачаю, адже нам вдалося скоротити такий розрив, а тут є шанс стати олімпійською чемпіонкою. І я його використала.
- Що трапилося на старті, коли в команди нічого не виходило і суперники вигравали десяток уколів?
- Не знаю. Була просто божевільна підтримка китаянок. Ми розуміли, що це поєдинок за перше місце, Олімпіада, Китай. І якось затиснулися. Не було впевненості. А коли відступати було вже нікуди, просто розслабилися і фехтували собі на втіху.
- Перед Пекіном могли собі уявити, що станете олімпійською чемпіонкою?
- У мріях уявляла. А реально, ні. Та я до сих пір ще не вірю, що виграла "золото". Коли, напевно, додому приїду, тоді вже до кінця зрозумію те, що трапилося. Ми дуже настроювалися на перший поєдинок проти Росії. Довго готувалися, вивчали їх по відео. Виграли, і це додало нам впевненості. Якщо виграли у Росії, то чом би не переграти Штати. А якщо виграли у Америки, чого ж не здолати Китай. І так крок за кроком йшли на п"єдестал.
- Що тренер сказав, коли виходили на вирішальний бій?
- Сказав: "Ти зможеш". І у нього очі горіли і я повірила, що ми можемо відігратися. Та і суперниця зрозуміла, що у мене є шанс виграти, якось затиснулася і я зловила цей момент і її дотиснула. До речі, мені минулого року снився сон, що у фіналі Олімпіади ми фехтували з Францією і був рахунок - 44:44. Але я не пам"ятаю, як тоді все закінчилося.
- З медаллю спати будете?
- І спатиму, і купатимуся і ходитиму з нею по селищу, щоб всі бачили. А 19 числа їдемо додому, слава богу. Дуже хочу додому.
2 
4166
Коментарі
1