Ексклюзиви
середа, 21 вересня 2011 10:26

"Годинюк учить нас грати в атакуючий хокей" - Симчук

"Годинюк учить нас грати в атакуючий хокей" - Симчук

15 вересня стартував чемпіонат України з хокею. Змагання уперше проводяться під егідою Професіональної хокейної ліги. Участь у турнірі беруть вісім команд. Київський "Сокіл", срібний призер минулої першості, стартував з двох перемог. Команда Олександра Годинюка обіграла "Донбас" - 3:1 і "Харківські Акули" - 6:2.

"Звичайно, всі задоволені, - каже "Gazeta.ua" голкіпер киян Костянтин Симчук, 37 років. - Ми знали, що гра з "Донбасом" буде важкою і показовою водночас. Ми готувалися і налаштовувались на цей матч, важко працювали під час передсезонної підготовки. Олександр Олегович намагався дати нам своє бачення хокею, щоб ми строго виконували всі його завдання. У принципі все, що він від нас вимагав, у нас вийшло. Думаю, ми заслужено перемогли "Донбас".

Що стосується матчу з "Акулами", то ми також дуже серйозно налаштувались. Команда у Харкові пристойна, дуже мобільна і швидка. Також у них маленька арена, а це ускладнює гру для всіх. Стає більше кидків по воротах і виникає більше небезпечних моментів. У складі "Сокола" грало більше майстрів, які можуть забити гол, тому ми і виграли."

"Сокіл" програв "Донбасу" у фінальній серії минулого чемпіонату. Матч з діючим чемпіоном України був для вас принциповим?

"Особисто для мене ніякого реваншу не було. Цього сезону грала зовсім інша команда. Маю на увазі "Сокіл". У нас змінилася психологія. Від минулорічної команди залишилась тільки назва."

У міжсезоння "Сокіл" очолив Олександр Годинюк. Що він дав команді?

"Це молодий тренер, відомий у минулому хокеїст. У команду він привніс багато речей з НХЛ. Насамперед це стосується тренувального процесу. Тренування у нас дуже насичені, цікаві і швидкі.

Не можна порівнювати Сеуканда та Годинюка. Олександр Юрійович також намагався все робити на вищому рівні. На жаль, тоді була зовсім інша ситуація всередині команди. Відношення керівництва було іншим. Йому було набагато складніше втілювати всі свої ідеї у життя. На сьогоднішній день все змінилося. Керівництво "Сокола" зовсім по-іншому ставиться до гравців. Усередині команди панує інша аура.

Я б не хотів проводити якісь паралелі між теперішнім та попереднім тренерами команди. Останні роки Олександр Юрійович, як капітан тонучого корабля, намагався вивести його на берег, щоб клуб не затонув. У принципі, йому це вдавалося. Він робив максимум того, що міг. Ми також. Але результат був такий, який ми всі заслуговували — і керівництво, і гравці. І він, і ми намагалися робити все можливе у тій ситуації.

А на сьогоднішній все йде по-іншому. Керівництво виконує свої обіцянки. В Олександра Олеговича новий цікавий підхід. Все для нас у новинку. Хокеїсти ще звикають один до одного. І мені, й іншим хлопцям дуже цікаво працювати.

У "Соколі" з'явилися нові виконавці — молоді та перспективні. Вони оживляють команду. Неможливо грати одним і тим же складом. Це показала практика у збірній, і в "Соколі". Це просто нереально.

Олександр Олегович більше довіряє молодим. Вони відповідають йому хорошою грою."

Проблем із виплатою зарплати гравцям зараз не виникає?

"Керівництво ще повністю не розрахувалось з боргами перед хокеїстами за три попередні сезони. Обіцяють, що заплатять, але не говорять коли. На сьогоднішній день складається враження, що вони просто перегорнули сторінку і почали все з чистого аркуша. Поки всі свої обіцянки вони виконують."

Яке завдання стоїть перед "Соколом" на цей сезон?

"Виграти чемпіонат України. За великим рахунком, 4-5 команд будуть розігрувати медалі першості.

Нашими головними конкурентами будуть "Компаньйон", "Беркут" та "Донбас". "Гірники" не зупиняться на досягнутому. У команди досвідчені наставники (розмова відбулася до звільнення Сергія Петрова) і хороший колектив. Молоді хокеїсти повинні ще набратися трохи досвіду і навчитися перемагати. Незважаючи на дві стартові поразки, я б не скидав команду з рахунків.

"Беркут" - дуже хороша команда. Клуб добре попрацював над селекцією. З тренерами команди я починав грати у хокей. Ми всі добре знаємо один одного. У них має все вийти.

"Компаньйон" також успішно провів селекцію. Команда поповнилася досвідченими виконавцями з Білорусі. Вони приносять команді результат.

Хотів би відзначити львівську команду "Леви". Я ще не бачив її у ділі, але говорять, що у них хороший колектив. Клуб підписав голкіпера із США. Для нас це новинка.

Думаю, чемпіонат буде цікавим, особливо київські дербі. Ці матчі будуть набагато цікавіші для вболівальників за поєдинки білоруської Екстраліги.

Це перший чемпіонат новоствореної Професіональної хокейної ліги. Які ваші перші враження від її роботи?

"Наприкінці минулого сезону мене запитали про відмову "Сокола" грати у чемпіонаті Білорусі. Я відповів, що це однозначно мінус, адже рівень хокею в Україні впаде і він не розвиватиметься. Зараз я з повною впевненістю хотів би забрати свої слова назад. Я змінив свою думку. У нас чотири, навіть п'ять боєздатних команд, які готові дати бій будь-якому білоруському клубу. Я вважаю, для українського хокею це дуже великий крок уперед.

Неозброєним оком видно, який великий ажіотаж зараз навколо хокею в Україні. Особливо у містах, де базуються команди ПХЛ. Люди ходять на матчі, цікавляться хокеєм. Поєдинки транслюють по телебаченню. Подивимося як все розвиватиметься далі.

Хотілося б, щоб хокеєм зацікавилися люди, які могли б вкладати свої гроші у клуби. Утримувати хокейну команду середнього рівня чемпіонату України коштує не так і дорого, особливо у порівнянні з футболом.

Що стосується рівня, то ліга робить тільки перші кроки. Тільки два Палаци спорту, у Києві та Донецьку, відповідають хорошому рівню. У Харкові арена ще не дотягує до рівня професіонального хокею. Я ще не був у Львові, але говорять, що там картина також не дуже весела.

Хокеїсти особливо на цьому не зациклюються. Ми розуміємо, що це лише перші кроки і не відомо, що буде через 1-2 місяці. Можливо, у Харкові люди згадають, що хокей це не останній вид спорту для міста. Свого часу харківська школа гриміла на весь Радянський союз і випустила багато майстрів всесоюзного рівня.

Свої домашні матчі "Сокіл" гратиме у Броварах?

"Так. Зараз починається чи може вже йде реконструкція київського "Авангарду" на вул. Мельникова. Обіцяють зробити там 1200 посадочних місць для глядачів. До Нового року мають закінчити реконструкцію. Якщо все так і станеться, то "Сокіл" гратиме на "Авангарді".

Після закінчення сезону не думали про зміну команди?

"У мене була хороша пропозиція від ХК "Гомель". Білоруси пропонували контракт на два роки. Фінансові умови мене влаштовували і від дому не далеко, але я вже наїздився світом. Звичайно не зарікаюсь, не відомо, що буде завтра, але на сьогоднішній день я вже нікуди не хотів їхати. "Сокіл" - це моя рідна команда. Мені надійшла пропозиція від клубу, я поспілкувався з Годинюком та Петром Кудимою, одним із віце-президентів. З їхніх вуст я почув, що вони хочуть серйозно взятися за справу і я з радістю залишився.

На той момент я не думав, що рівень чемпіонату України буде таким хорошим. Мабуть, про це ніхто не знав - ні у "Соколі", ні у "Беркуті", ні у "Компаньйоні". Всі лише думали, що "Донбас" гримітиме на селекційному ринку.

В інтерв'ю ви називаєте Годинюка Олександром Олеговичем. Як ви звертаєтесь до нього на тренуваннях?

"Так само. До нього всі звертаються так. Взагалі у "Соколі" пів команди називають одне одного по імені та по батькові. У нас грає 41-річний Віталій Литвиненко, який на два місяці молодший від старшого тренера. Ще є кілька однолітків 39-річного Василя Бобровникова. Якщо не помиляюсь, два останні чемпіонати світу я був найстаршим гравцем збірної України. Деякі молоді гравці звертаються по імені та по батькові. Деякі, кого батьки та тренери у дитячій школі не навчили правилам хорошого тону, можуть назвати і по прізвиську. Всі по-різному на це реагують. У принципі, у нас веселий колектив. До всього ставимося з гумором."

У матчі з "Донбасом" ви віддали гольову передачу. Як це трапилося?

"Раніше голкіперам не можна було ловити шайбу у пастку, підкидати і вибивати ногою. Так роблять футбольні воротарі. Це вважалося неспортивною поведінкою і каралося двома хвилинами штрафу. Зараз правила змінилися і воротарям дозволяють вибивати шайбу ногою.

Я з дитинства любив це робити. На тренуваннях ми так розважаємось. Колись я підгледів це у Юрія Шундрова. Він так робив на тренуванні. Це було років 20 тому.

Минулого року я також віддав гольову передачу. Ми грали у Жлобино з місцевим "Металургом". Вели у рахунку 2:1. Я вибив шайбу ногою, щоб не було вкидання у нашій зоні. Цього року вийшла аналогічна ситуація. Я спіймав шайбу і вибив ногою. Далі її підхопив Сергій Харченко і забив гол у порожні ворота.

Влаштував невелике шоу для чемпіонату України. Вболівальникам таке подобається. У матчі з "Харківськими Акулами" я також віддав дві гольові передачі, правда вже у свої ворота. Це все гра. Я вважаю, нічого страшного чи надприроднього у цьому не має. Ми маємо грати у хокей, а не мучитися. Всі помиляються. Без помилок, було б не цікаво грати. На табло були б тільки нулі.

Слава Богу, що Олександр Олегович учить нас грати в атакуючий хокей — більше кидати по воротах, більше забивати. Глядачам це цікаво і хлопці краще розвиваються, граючи у справжній хокей.

Останніми роками наш хокей втрачає видовищність. Всі стараються грати на результат, надають перевагу захисному хокею. Глядачам не цікаво, коли мало голів і команди, наче черепахи, ховаються у свій панцир."

Сьогодні, 21 вересня, "Сокіл" зіграє проти львівських "Левів". Матч пройде у Броварах о 19:00.

Зараз ви читаєте новину «"Годинюк учить нас грати в атакуючий хокей" - Симчук». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 4166
Голосування Чи підтримуєте те, що українські спортсмени зі зброєю захищають нашу країну від вторгнення РФ?
  • Так. Це - громадянський обов'язок, а частина з них ще й представляє клуби ЗСУ
  • Не зовсім. Вони мають прославляти Україну на спортивних аренах і закликати світ підтримувати нашу країну
  • Усі методи хороші. Головне - не бути псевдопатріотами, як Тимощук
Переглянути