Наступного тижня стартує чемпіонат України з футболу. 19-го липня київське "Динамо" зіграє виїзний матч проти донецького "Металурга".
У минулому сезоні кияни під керівництвом Сергія Реброва стали чемпіонами України і здобули Національний кубок.
"Ребров дуже велику увагу приділяє сучасним тенденціям футболу, - каже Олександр Попов, головний редактор сайту Dynamo.kiev.ua. - Він багато вчиться. Навіть під час відпочинку. Коли Сергій Станіславович прийняв команду, маючи у своєму штабі Рауля, вже тоді з´явилися надії на результат.
У першу чергу Ребров змінив атмосферу у команді, яка була далеко не найкращою. Це показали буквально перші матчі під його керівництвом і коментарі гравців. Було помітно, що новий тренер відразу взявся за психологію.
Другий момент - це тактика. Він прищепив команді методичність, не форсуючи події. Була помітною певна тенденція за якою він рухається.
Ще один фактор — командою почав управляти тандем тренерів, в якому ніхто не тягне ковдру на себе. Той, хто офіційно не є головним тренером, не комплексує і не нервує з цього приводу. У цій зв´язці один тренер доповнює іншого. Це живе втілення приказки "Одна голова добре, а дві - краще".
Цікаво, що перший тайм Рауль сидить на трибуні і дивиться за матчем згори. У перерві він йде у роздягальню. На основі, у тому числі і його спостережень, вносяться корективи на другий тайм. Можливо, це також впливало на результат і гру в тих чи інших матчах.
Також Ребров підтягнув до "основи" молодь та гравців, яких "Динамо" відсилало в оренду. У першу чергу мова йде про Рибалку. Тренер показав, що на кожну позицію у нього є виконавці з найближчого резерву. Ними він на один чи два матчі може закрити дірки у складі на випадок якогось форс-мажору.
Ребров відвідує кожен домашній матч дубля. Це робиться не для галочки. Я бачив, як вони з Раулем сиділи і обговорювали щось — або конкретних гравців, або якісь тактичні моменти. Він виступає за те, щоб всі команди "Динамо" грали однаково. Це робиться для того, щоб заміна гравця "основи" на молодого виконавця проходила безболісно.
Окрім всього Ребров може сформулювати свої думки і нормальною людською мовою донести їх до гравців. Він добре володіє англійською мовою, і тому з багатьма легіонерами спілкується без перекладача, що теж важливо у тренувальному процесі.
Знаю Реброва з часів його виступів за "Тоттенхем". Він ніколи не був схильним до зіркової хвороби. У плані людського спілкування у ньому нічого не змінилося. Але помітно, що він дуже переживає за результат. У новому сезоні він вже буде досвідченішим і спокійніше реагуватиме на різні негативні моменти.
Тепер у чемпіонаті гратиме дуже багато українських гравців, які вже не будуть отримувати космічні зарплати. Але я не думаю, що "Динамо" миттєво почне домінувати. У "Шахтаря" і "Дніпра" потенціал дуже високий. Однозначно, що в чемпіонаті буде інтрига. Такого розриву, як в 90-х ми не побачимо.
Якщо Ярмоленко не піде тепер, то зробить це наступного року. Потрібно бути реалістом і розуміти, що настане момент, коли "Динамо" залишиться без Андрія. Як це свого часу було із Шевченком. Тоді відразу стало помітно, що це вже трохи інше "Динамо". Якщо Ярмоленко хоче піти, то його треба відпускати. Якщо ж трансфер не відбудеться і він залишиться, то точно викладатиметься в матчах за команду. Мотивації на сезон йому вистачить.
Яким би Мбокані не був номінально класним форвардом, толку від нього буде мало, якщо він продовжить вести себе так, як останні півроку. У Реброва достатній набір нападників, якими він може варіювати в залежності від суперника і матчу. Теодорчик грає, коли потрібна людина, яка може опинитися у потрібному місці в потрібний час і заштовхати м´яч. Якщо потрібен нападник, який може продавити і завершити епізод, то це Кравець. Ще є технічний Мораес. Якщо Ярмоленко залишиться в команді, то це ще один гравець, який при необхідності може зіграти на позиції центрального нападника.
Зовсім не здивований тим, що "Шахтар" весь час скаржився на політичну ситуацію в Україні. Представники клубу все одно знайшли би те з приводу чого можна "плакатися" у випадку програної боротьби. Але наскільки переїзд з Донецька реально вплинув на "гірників" сказати важко. Щоб це з´ясувати потрібно провести такий же чемпіонат, але щоб "Шахтар" грав на "Донбас-Арені". Тоді ми могли б зробити порівняння. В будь-якому разі у нас є очні матчі "Динамо" і "гірників". Тут перевага на боці киян. Також є приклад "Дніпра", який у Лізі Європи всі матчі проводив не вдома, але при цьому дійшов до фіналу", - каже Попов.
Більше про потенціал "Динамо" читайте у новому номері журналу "Країна".





















Коментарі