"Обидно, досадно, но двигаемся дальше", - впевнено і з усмішкою відповідає головний тренер "Зорі" Юрій Вернидуб на запитання про матч із "Фенербахче". Луганчани, ведучи в рахунку, втратили перемогу на шостій доданій хвилині. Спочатку суддя показав три. Зустрічаємося через два дні, у фойє київського "Президент Готелю". Там команда зупинилася перед грою з "Динамо".
ЛІГА ЄВРОПИ
- Після матчу з "Фенербахче" щось говорили судді?
- А сенс - навіщо нариватися на штрафні санкції? У душі важко переживав те, що сталося, може, про себе й обматюкав його, не більше. Що є - те є. Це в нас, якщо суддя помиляється, одразу крики "корупція" і все інше. Там такого немає, і ми не поодинокий випадок. "Фейєнорд" обіграв МЮ, гол забили з офсайду, Моуріньйо підняв галас. Аналогічно - "Коньяспор" із "Шахтарем", теж турки кричали, що Феррейра з офсайду забивав. Зрозуміло, що кожен буде захищати свою сторону. У нашому випадку, ми, напевно, занадто сильно сіли до штрафного і надали "Фенербахче" шанс. Яким він скористався. Потрібно визнати факт, що відбувся і рухатися вперед. Наступного разу будемо розумнішими. Із суддівських помилок теж треба виходити гідно.
- Як відреагували на результати жеребкування?
- Група серйозна, клуби знамениті, навіть великі. Багато хто хотів, щоб потрапив "Манчестер Юнайтед", - так і вийшло. З такими командами завжди цікаво грати. Хоча всі й розуміли, що буде важко. Все-таки ми маленький клуб на тлі наших суперників.
- Не зачепили слова Моуріньйо, що він нічого не чув про "Зорю"?
- Він - великий тренер, велика людина у футболі. Але можна було сказати по-іншому. Мовляв, попалася українська команда і так далі. Не сумніваюся, що за українським футболом він стежить. Крім нас, є "Шахтар", "Дніпро", "Динамо", проти якого він як тренер грав. А, може, й добре, що Моуріньо так поставився. Значить, є шанс, що недооцінив.
- Після ляпасу від "Фейєноорда"?
- Це футбол. Може піти смуга. Програв же перед цим дербі "МанСіті".
- Немає страху перед "комплексом "Фейєноорда" після матчу дворічної давнини?
- У "Зорі" з того складу залишилися три людини. Та й у них команда змінилася. Отже, жодного комплексу, жодних побоювань. Навпаки, у нас з'явився шансзіграти у свій футбол.
ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ
- Як вам нинішній формат чемпіонату України?
- У такій ситуації 12 клубів - найкращий варіант, набагато цікавіше. Сенс, якби залишалося 16 і при цьому в більшості з них про футбол нагадувала лише назва? А так команди з першого по дев'яте місце реально ведуть боротьбу за потрапляння в топ-6. Тобто за чемпіонство та єврокубки.
- Що підштовхнуло підписати новий контракт із "Зорею"?
- Я працюю в клубі сьомий рік. У мене склалися хороші стосунки і з президентом клубу, і з генеральним директором. Ми домовилися, якщо буде пропозиція від більш сильного клубу, жодних перешкод не буде.
- Російські клуби до цього списку входять?
- Не розглядав і не збираюся розглядати подібні пропозиції. Після того що сталося, це буде плювок у свій прапор, у свій народ. Можливо, з часом, коли все владнається, і ми знову станемо друзями, можна буде про щось говорити. Мої друзі по пітерському "Зеніту" - Саша Горшков, Рома Березовський, мені постійно з Росії телефонують, ми із задоволенням спілкуємося. При цьому непотрібних запитань ніхто не ставить.
- Багато гравців пішли в міжсезоння. Дуже відчувається?
- У нас кожні півроку хтось іде. Ми - маленький клуб. І в нашому становищі, коли немає ні кола, ні двора, якщо є щодо гравців хороші пропозиції, доводиться це враховувати. Плюс орендовані гравці. Можливо, "Шахтар" і ображається, але ж ми беремо в них гравців не з першої команди. Ми беремо молодих, яких ніхто ще не знає, даємо їм ігрову практику, вони в нас стають професіоналами, а потім повертаємо. Виходить, готуємо футболістів комусь. Але це життя.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Шахтар" дозволив орендованим футболістам "Зорі" зіграти у фіналі Кубка України
- Нинішній склад дозволяє маневрувати тактично?
- Дуже складно. Виходимо з того, що є, постійно шукаємо. Потрібно багато працювати, розмовляти з хлопцями, щоб був рух уперед. Але обойма в нас є - 25 футболістів, з них 3 воротарі. Будемо виходити з ситуації з тими, хто є.
-Вам це непогано вдається - одна поразка за дев'ять турів і друге місце. У чому секрет?
- Суперники, з якими ми грали, – такого самого рівня, як і ми. Десь ми, напевно, виявилися сильнішими, нам більше пощастило. Хоча "Дніпру", вважаю, не повинні були програвати. Хлопці, мабуть, розслабилися. Плюс, у той день було жеребкування Ліги Європи, подумки переключилися на суперників у групі. Після матчу поспілкувалися, розібралися. Уже у грі зі "Сталлю" я був задоволений, хоча й пропустили два необов'язкових м'ячі.
- Перед матчем із "Динамо" ви говорили, що він стане днем істини. Став (запитання телефоном після перемоги над киянами. - ред.)?
- Думаю, так. Єврокубки загартовують передусім психологічно. Після складної гри з "Фенербахче" команда знайшла в собі сили дати бій нашому чемпіону. Я радий і гордий, що хлопці дорослішають, ростуть, стають справжніми професіоналами.
- "Динамо" зараз не критикує тільки ледачий.
- Експерти, журналісти можуть скільки завгодно критикувати команду. Але не думаю, що це вплинуло на підготовку динамівців до гри з нами. Це досить збалансована команда, там багато хороших футболістів. Незважаючи на переможний результат, нам легко не було. В усіх клубів буває спад. Але за ним обов'язково настає підйом. Думаю, "Динамо" - не виняток.
- Ребров кілька разів, зокрема після програшу "Наполі", робив акцент на проваленому другому таймі з "Шахтарем".
- Не бачу провалу. Кияни обрали правильну тактику, граючи від оборони, вели в рахунку, чекали свого шансу збільшити його. Просто не пощастило. Ну а "Наполі" - амбітна, сильна команда, здатна вирішувати великі завдання. Навіть без Ігуаїна.
СИТУАЦІЯ В КЛУБІ
- Ніхто з футболістів не нив через теперішнє "кочове" становище?
- Принаймні я ні від кого нічого не чув. Усі хлопці гідно поводяться. Особливо ті, хто з Луганська, Донецька. У багатьох там батьки залишилися, родичі. Треба пережити цей важкий момент. У глибині душі я сподіваюся, що переможе розум. Хоча його вже три роки не видно.
- Хто більше в цьому винен?
- Скоріше, українська влада. Якби вона хотіла, вихід із ситуації давно можна було б знайти. Ну а те, що робить та сторона, взагалі жодній логіці не піддається.
- Затримки із зарплати є?
- Їх, напевно, зараз усі клуби мають, ми не виняток. Можливо, в "Шахтаря" з "Динамо" ситуація більш благополучна. У нас не критична. У хлопців, які пройшли зі мною з самого початку, затримка серйозніша, ніж у молодих, які ще не встигли відчути. Плакати не будемо, треба цей період пережити.
"ЗОРЯ" У ЗБІРНІЙ І ШЕВЧЕНКО
- Чому в Петряка не вийшло в "Шахтарі" і чи розраховували ви, що він повернеться?
- Це треба питати керівників "Шахтаря". Я радий, що він до нас повернувся. Це - наш вихованець, хоча починав у київській школі. Але ми його брали в 17 років. І тим Петряком, якого зараз всі знають, він став у "Зорі". Тим паче, є регламент: якщо гравець до 21 року в клубі, він вважається його вихованцем. І добре, що він знову з нами, без нього на цій позиції в нас були б серйозні проблеми.
Аналогічно Караваєв. Після переходу до нас із "Севастополя" його рівень став набагато вищим. Та й інші гравці, які в "Шахтарі". Неважливо, де вони зараз грають, дай Боже, у них усе вийде в цих клубах. Але звідки в збірну почали викликати Малишева, Малиновського, Будковського? Із "Зорі". І я цим пишаюся, як і клуб.
- До остаточної заявки на Євро-2016 Фоменко не включив Петряка, Каменюку.
- Не хочу обговорювати і засуджувати свого колегу. Це був його вибір як головного тренера. Інше питання, як виступила команда. І при цьому Фоменко ніде не сховався, а взяв усю провину на себе. Що робить йому честь. Можна що завгодно говорити про Фоменка, але давайте згадаємо, у якому стані він збірну прийняв. І після цього вивів на Євро.
Звичайно, я був таким рішенням розчарований як тренер клубу, з якого цих гравців викликали. Але я можу думати, що завгодно, а є людина, яка відповідала за це.
- Вони змогли б допомогти збірній у Франції чи команда все одно була приречена?
- Складно сказати. Але вважаю, що прийшов час, коли у збірній мають бути реальні зміни. Потрібне нове покоління гравців. І щоб вони приносили користь, їм треба грати. Не розумію, як футболіста беруть на збір і потім відчіплюють, не давши шансу зіграти навіть у контрольній грі? Як можна таким способом оцінити його стан?
- Чи вірите, що в Шевченка, який не має тренерського досвіду, вийде в збірній?
- Є Федерація футболу, люди, які приймали це рішення, їм видніше. Андрієві я можу побажати удачі і досягнення з командою хороших результатів. А те, що в нього не було досвіду, - не найстрашніше. Усі ми колись починали з нічого, набивали гулі. Найголовніше - робити висновки і намагатися більше їх не набивати. Андрій - досить розумна й серйозна людина, має авторитет у футболістів. Те, чого він досяг у футболі, дорого коштує. Дай Боже йому стати таким же тренером.
- Після матчу з Ісландією щось нове з'явилося в грі "синьо-жовтих"?
- Збільшився контроль м'яча, більш свідомо будується гра. Думаю, Андрій на правильному шляху. Плюс, давайте врахуємо, скільки реально часу він працював із командою перед ісландцями. Від сили днів п'ять.
НАШІ ЗА КОРДОНОМ
- Що в Коноплянки не вийшло у "Севільї", адже ви вірили в нього?
- Він дуже талановитий футболіст, один із найсильніших у збірній. Чому так сталося? Євгенові самому треба сісти, переосмислити все і зробити висновки. Тільки від нього залежить його майбутнє.
Зараз він у "Шальке". Чемпіонат Німеччини не найслабший і не найлегший. Досить контактний і швидкий футбол. Але я бажаю Коноплянці зачепитися за новий клуб. Сподіваюся, він зможе швидко адаптуватися і заграти.
- А в Зозулі із Кравцем які шанси в їхніх клубах?
- Найважливіше - наших футболістів почали запрошувати до топ-чемпіонатів. Заграють вони? Хочеться вірити, що тренери, перш ніж запрошувати гравців, вивчали їхні якості, можливості. Я, наприклад, не можу запросити першого, кого зустрів.
СІМ'Я І ПІВСТОЛІТТЯ
- Син сам вирішив їхати до "Габали" або ви наполягли, щоб не було розмов про "сімейний підряд"?
- Я не можу наполягати. Так, перший час було багато розмов, мовляв, Вернидуб покликав до себе сина, розчистив йому дорогу. Можу будь-кому подивитися в очі і сказати, що цього не було. Якщо футболіст заслуговує на місце в "основі", він буде грати. Якщо не заслуговує - неважливо, кум він мені чи брат. Віталієві в Азербайджані теж було непросто. Спочатку грав, потім місяці чотири грів лаву. Зараз знову стабільно у складі. Нещодавня оцінка його гри від Романа Григорчука (наставник "Габали". - ред.) говорить сама за себе: син і без батька зміг чогось досягти.
- У контакті з ним постійно?
- Кожного дня зідзвонюємося. Він там один - дружина з онуком у Запоріжжі. Хлопчик росте, ним потрібно займатися. Перший рік вони були всі там. Потім вирішили, що краще дружині й дитині бути тут. В Азербайджані інша культура, ментальність. А тут усе рідне, українське. На цьому треба рости й розвиватися.
- Як Віталій оцінює азербайджанський футбол?
- Там майже так само, як і в нас. Як і в інших пострадянських країнах. Нікого криза стороною не обійшла, команди економлять, деякі зникають.
- Запорізький стадіон і вболівальники своїми стали?
- Я там провів півжиття. У мене батько із Запорізької області, бабуся з дідусем по батьківській лінії там поховані. Є родичі, - слава Богу, живі - які досі там. Я в Запоріжжя переїхав із сім'єю, коли перейшов 1989 року в "Металург". Це моя друга батьківщина, хоч я сам із Житомира. Там живуть батьки, брат, сестра.
- А в Луганську хтось залишився?
- Слава Богу, нікого там немає. І нерухомості теж.
- Вам виповнилося цього року 50, що це для вас?
- (Усміхається). Яким був молодим, таким і залишився. Люблю пожартувати, поговорити на будь-які теми. У мене з'явився онук, заради якого можна жити й радіти. Чудові сини, їхні дружини для мене як дочки, я люблю їх так само, як і своїх дітей. Дай Боже, здоров'я й терпіння, все інше додасться.
Сьогодні "Зоря" проведе матч другого туру групового турніру Ліги Європи. На виїзді команда Вернидуба протистоятиме англійському "Манчестер Юнайтед". Початок поєдинку - о 22:05 за Києвом. Наш сайт планує текстову трансляцію гри.
2 
4166
Коментарі