Новачок київського "Динамо" австрійський захисник Александар Драгович зустрівся з вболівальниками клубу. Неформальне спілкування пройшло у конференц-залі стадіону імені Валерія Лобановського і тривало більше години.
Драговича зустріли гучними оплесками. Кілька людей навіть встали зі своїх місць. Александар прийшов із селекціонером "Динамо" Бериславом Станоєвичем, який допомагає новачку освоїтися у Києві і перекладає.
Представники фан-клубу вручили захисникові стилізовану під вишиванку футболку "Динамо", яку Драго (прізвисько футболіста) відразу ж надів на себе.
Александар показав себе чудовим спікером під час спілкування з вболівальниками — відповідав цікаво і з гумором. Паралельно гравець працював фламастером - підписував стоси клубних журналів для своїх прихильників. Тільки от на постерах із зображенням команди Драговича ще не має. Захисник ще навіть не встиг дебютувати за киян. Можливо, це трапиться вже цієї неділі у матчі з одеським "Чорноморцем" на "Олімпійському".
Крім журналів Драгович розписувався на блокнотах, фотографіях, малюнках, квитках, м'ячах, футболках, шарфиках, одному планшеті і навіть трьох дівчачих руках.
"Дівчата, ви тепер руки до матчу з "Чорноморцем" не будете мити", - пожартував модератор зустрічі Олександр Липенко.
Після автографсесії розпочалася фотосесія. Драгович сфотографувався з усіма бажаючими. Одна дівчина подарувала футболісту букет троянд. Захисник виглядав здивованим. Мабуть, раніше вболівальниці таких презентів йому не робили.
"Ні-ні" - заперечно захитав головою Драго на прохання одного з вболівальників. Але за мить таки погодився і показав язика. Фото вийшло дуже веселим, а хлопець не тямився від щастя.
Найцікавіші відповіді Александара Драговича:
"Я готовий боротися за місце в основному складі. У футболі всяке буває — травми, карточки. Головне, щоб команда перемагала. Не так важливо, хто буде виходити на поле."
"2012-го у складі "Базеля" виграв Кубок Швейцарії. На нагородженні я побачив маленького лисого чоловіка і дав йому ляща. Через кілька днів він став президентом Швейцарії. Мене терміново викликали і сказали вибачитися. Після цього я нічого подібного собі не дозволяю".
"Перед матчем чемпіонату Швейцарії із "Серветтом" я побився об заклад із тренером. Якщо я заб'ю головою, то він має пробігти коло навколо поля під час матчу. Коли він пробігав за воротами я забив ще один гол головою. Я йому сказав бігти ще одне коло і жартома паказав не дуже пристойний жест. Арбітр вилучив мене після цього, бо подумав, що так я звертався до вболівальників."
"Мій найбільш пам'ятний матч — це дебют за національну збірну Австрії. Мені було 18 років і ми грали проти Сербії (батьки Драговича - серби) та ще й у Белграді."
"На безлюдний острів я би взяв футбольний м'яч, найкращого друга, щоб було з ким говорити і, напевне, Берислава. Хоча спочатку хотів взяти вас (дівчину, яка задавала питання)."
"В Україні дуже красиві дівчата. В Австрії та Швейцарії таких немає. Але я приїхав сюди грати у футбол і всі мої думки пов'язані з ним."
"На базі я живу в одній кімнаті з Денисом Гармашем. Дуже шкода, що він травмований. Ми вже встигли познайомитися. Я сподіваюся він скоро одужає. Прикро бачити його зараз на милицях. Намагаюсь всяко йому допомогти при потребі — відкрити двері чи ще щось."
Відзначимо, що Драгович хотів би виграти всі можливі трофеї з "Динамо".
2 
1
Коментарі