Як і чотири роки тому, київське "Динамо" закінчило виступ у Лізі Європи на чвертьфінальному етапі. Тільки тоді програш скромній португальській "Бразі" після успіху з англійським "Манчестер Сіті" розцінювався як невдача. Тепер кияни поступилися сильнішому - італійській "Фіорентині".
Остаточно підопічні Вінценцо Монтелли це підтвердили учора на "Артеміо Франкі". Виграли – 2:0.
Які висновки?
Другий тайм можна було не дивитися
Звичайно, насамперед через вилучення Ленса. "Динамо" неймовірно таланило навіть коли команди грали в рівних складах. Набагато більше, ніж у Києві. Оборона гостей діяла панічно. Лідера не було, вибивали м'яч, аби куди. "Фіорентина" мала вирішувати долю протистояння на перших хвилинах зустрічі.
Але не вирішила. І це – проблеми виключно "фіалок". Але надія була. Крихка – на те, що пощастить забити. Тим більше, ближче до 30-ї хвилини тиск господарів став слабшати, а "Динамо" - намагатися вибігти у контратаку.
І тут вилучення Ленса. На перший погляд, об'єктивне. Без повтору здалося, що чиста симуляція. І тільки відеозапис поставив знак питання. Але ж Ерікссон відеозапис не дивився. А якщо глянув, то в перерві. І, очевидно, не став сумніватися у прийнятому рішенні. Бо не став "підігрувати" гостям в другому таймі, відчуваючи провину.
Монтелла зіграв з позиції сили
Команди виходили на "Артеміо Франки" за переваги "фіалок" у вигляді голу Бабакара на "Олімпійському". Але тренер "Фіорентини" не став на це зважати і виставив креативного Піцарро замість "пітбуля" Баделя. Ребров теж не думав відбиватися, інакше як пояснити присутність Беланда? Та і розумів Сергій Станіславович, що на таку оборону не можна покладатися, тому треба атакувати і знизити навантаження на захист. Але динамівців просто "перетиснули".
"Динамо" спромоглося на тиск наприкінці матчу
Ребров не Маркевич – він рідко критикує підопічних, а якщо і робить це, то більш тонко та зважено, ніж Мирон Богданович. Але після флорентійського поєдинку, коли Сергій Станіславович заявив, що вдячний хлопцям – цьому вірити. Бо хто таки не перемкнув на "Дніпро" - "Брюгге" у другому таймі, той бачив: хвилини з 80-ї динамівці зробили все, що могли, аби грати довелося 120, а не 90, хвилин. Шкода, що Хачеріді не дотягнувся, Гусєв не замкнув і рикошет після передачі Ярмоленка зіграв проти "Динамо".
У той відрізок матчу склалося враження, що Монтелла втратив послідовність і став грати на утримання. Зняв з гри Салаха, Волеро. "Фіорентина" не так, щоб дуже, але "просіла" і не була такою впевненою. Але хто дорікне Вінценцо за заміни, якщо у нього знову забив той, хто вийшов з лави запасних?
Рибалка – найкращий у "Динамо"
Навіть у критичні моменти матчу, коли партнери грали так, неначе у дворі, Сергієві не зраджувала холоднокровність. Він старався вийти в атаку через пас, контролював м'яч, підбирав, вв'язувався у боротьбу і ризикував обігрувати суперника біля свого карного майданчику. Хотілося заволати "що ти робиш!", але Рибалка не дав жодних підстав, показавши, що не тільки в одній команді зібрані технічні гравці.
Критичний момент для "Динамо"
Команда виснажена. Існує дуже велика імовірність того, що програє свіжішому "Шахтареві". Добре, що кияни можуть це собі дозволити. Але далі – зась.
Тому Ребров зіграв як стратег і не став ризикувати ушкодженим Кравцем у Флоренції. Розуміє складність ситуації. Велозу та Мбокані "не хочуть тренуватися". Ленс та Драгович – невідомо, що собі думають. Сидорчук цього року грає слабко. Вимагати від Ярмоленка, хоч він і зможе зіграти у Львові найближчої неділі, щоб "тягнув" команду у кожному матчі – нелогічно.
Відтак для динамівського уболівальника "фіалкова" невдача у Лізі Європи відносна. Ніхто не сперечатиметься, що команда пройшла турнір добре, а непереконливі виїзні матчі компенсувалися феєричним домашнім проти "Евертона" та морально-вольовим з "Генгамом".
Але от у чемпіонаті замайоріла інтрига. І це прихильників столичного клубу допікає найбільше. Особливо при згадці про комфортну семиочкову перевагу ще на початку цього місяця.
2 
4166
Коментарі