27 травня столиця Польщі прийме фінал Ліги Європи. Варшава прикрашена вивісками з рекламою турніру. Але у ці дні поляків турбує зовсім не футбол.
Річ у тім, що країна проводить президентські вибори. "Польща обрала Анджея Дуду" - з таким заголовком вийшла одна із безкоштовних газет, яку роздають біля станцій метро. Поки ще не відомі офіційні дані, але за результатами екзит-полу кандидат від опозиційної партії "Право і Справедливість" (PiS) набрав 53 % голосів. Його суперник, діючий президент Польщі, Броніслав Коморовський, має 47 %.
Дуда цікаво розпочав свій президентський ранок. О сьомій ранку він вийшов до однієї із станцій метро неподалеку від Палацу культури і науки (місцеві називають це місце "пательня") і пригощав всіх охочих кавою (до слова, кава досить смачна). Пана президента (саме так до нього зверталися перехожі) відразу взяли у щільне кільце. Журналісти намагались взяти у нього інтерв'ю, виборці фотографувались і просили автографи. А ще висловлювали свою радість з приводу його обрання.
Зокрема люди говорили, що "Анджей Дуда - наш президент", "Він розумний і толковий керівник", "Нарешті, почнуться зміни".
Хотілося запитати Дуду кого він буде підтримувати у фіналі Ліги Європи - "Дніпро" чи "Севілью", за яку виступає поляк Гжегож Крихов'як і про його політику стосовно України, але дуже важко було наблизитися до президента. Поляки покладають на нього величезні надії.
За безпекою політика і порядком слідкувала охорона у цивільному і працівники поліції. Ніяких інцидентів не трапилося. Навпаки, все проходило у доброзичливій атмосфері. Дуда посміхався і цілував жінкам руки (тут так прийнято, навіть якщо люди між собою не знайомі). Він більше години провів з народом, а тоді сів у машину (досить скромну) і поїхав. З пресою ще залишилась поговорити його помічниця і керівник виборчого штабу.
"Тепер у нас будуть зміни на краще. Значить і у вас також, - каже полячка Марія-Христина. - Молюся, щоб в Україні настав мир". Поки говоримо повз проходить депутат з партії Дуди. Люди вітають його з перемогою на президентських виборах. Поляк, з яким познайомилась п'ять хвилин тому, представляє мене депутату. Каже, що я - українка.
"Я бачу, що ви з України", - сміється депутат, розглядаючи мої синьо-жовті нігті, коли тисне руку. Уточнює з якого я міста. Розмову перериває дзвінок. Депутат вибачається, що має поговорити по телефону.
Поляки телефонують родичам і розповідають, що зустріли президента. І радісні прямують на роботу. На прощання обіймають і бажають миру Україні.
Коментарі
1