"Без підтримки дружини я давно б завершив кар'єру" - казка Роджера Федерера

"Сьогодні був довгий день очікування, фінал тільки о 19:30. Я дуже радий, що зараз вже все позаду - так чи інакше.

Звичайно, добре, що фінал завершився саме на мою користь. Велике дякую всім вболівальникам за підтримку. Саме завдяки вам я нервую і продовжую тренуватися. Дякую вам за все.

Дуже приємно бачити тут Рода Лейвера, це справжня легенда тенісу. Дякую команді Маріна, дякую моїй команді. Моя казка триває", - сказав Роджер Федерер на церемонії нагородження після перемоги у фіналі Australian Open.

 

У вирішальному матчі швейцарець переграв хорвата Маріна Чилича з рахунком 6:2, 6:7 (5:7), 6:3, 3:6, 6:1. Всього на його рахунку шість перемог в австралійському турнірі "Великого шолома"

Федерер став першим чоловіком, який виграв 20 титулів Grand Slam. В чому секрет?

"За останні 12 місяців я здобув перемоги у трьох турнірах "Великого шолома" і досі не можу в це повірити. Не вважаю, що сам по собі вік є проблемою, для мене це всього лише цифра. Важливо продовжувати дотримуватися правильного розкладу, складання турнірного графіка і розстановки пріоритетів. Також мені необхідно залишатися голодним до перемог і правильно вибирати цілі - від цих компонентів багато у чому залежить ступінь мого успішного виступу.

Що ж до збереження мотивації в 36 років при 20 завойованих турнірах "Великого шолома", то тут весь секрет у тому, що я не виступаю на всіх змаганнях і не граю надто багато. Мені подобається тренуватися і подорожувати, і я ціную свою чудову команду, завдяки якій все це стає можливим. Я бачу, як мною пишаються батьки - вони люблять приходити на турніри з моєю участю і, тим самим, мотивують мене грати ще краще.

 

І, звичайно, зазначу свою дружину, без підтримки якої я давно б завершив кар'єру. Ми з нею якось обговорювали, чи хоче вона продовження всього цього і я радий, що вона настільки сильно підтримує мене. Вона бере на себе величезне навантаження з дітьми, а я не хочу бути далеко від них більше двох тижнів. Якби вона сказала мені припинити такий стиль життя, то я б закінчив грати. Тому склалося багато деталей пазла для того, щоб я зараз був тут".

Федерер народився в сім'ї німецького швейцарця Роберта Федерера і африканерки Лінет дю Ранд. З дитинства розмовляє німецькою, французькою та англійською мовами. Має подвійне громадянство Швейцарії і ПАР, однак на всіх спортивних змаганнях виступає під швейцарським прапором.

8 серпня 2008 року, в свій 27-й день народження, Федерер ніс прапор збірної Швейцарії на відкритті Олімпіади в Пекіні. Також він ніс швейцарський прапор на Олімпіаді в Афінах у 2004 році.

Одружений з колишньою тенісисткою Мирославою Вавринець (найкраще досягнення - 76-е місце в світовому рейтингу). Вони почали зустрічатися в 2000 році, коли виступали на Олімпіаді в Сіднеї. Свій останній матч вона зіграла в 2002 році, коли травмувала ногу.

14 березня 2009 року Роджер оголосив про те, що він і його подруга готуються стати батьками. 23 липня 2009 року Мирослава Вавринець народила двох дочок, яких назвали Майла Роуз і Шарлін Ріва. 6 травня 2014 року Мирослава народила Роджеру ще одних близнюків - хлопчиків Лео і Ленні.

Кумир дитинства Федерера - Піт Сампрас. Тому не дивно, що він з самого початку кар'єри грав у стилі Сампраса - максимально швидкий вихід до сітки і завершення розіграшу ударом з льоту, відмінний смеш і реверс (удар над головою зліва).

 

Більше про Роджера розповів один з його тренерів Северин Люті.

"Поєдинок за титул на Відкритому чемпіонаті Австралії був дуже нервовим, важкий фінал. В якийсь момент мені здавалося, що Марін Чилич у результаті зможе перемогти, це були якісь американські гірки. Але Роджер в результаті виглядав більш переконливо в більшій кількості епізодів. Я ледве стримав свої емоції наприкінці, тому що це було щось неймовірне.

Ми ніколи не говорили про цей рекорд і навряд чи хтось серйозно вважав, що це все буде можливо втілити в життя. Чи думав я, що він зможе захистити титул в Мельбурні? Скажімо так, я розумів, що він один з фаворитів. Але щоб взяти мейджор, потрібно приймати правильні рішення в найважливіші моменти. А чи вийде це зробити чи ні - ти ніколи не можеш знати напевно.

Як працює наша команда? Як правило, ми все обговорюємо разом. Іван Любічич все ще більше думає і відчуває себе як гравець. У нього є досвід матчів з багатьма суперниками, що нам надзвичайно допомагає. Я чомусь вчуся у Івана, він - у мене. Не обов'язково, щоб ми завжди погоджувалися в якихось питаннях. Федерер вміє слухати і задавати собі питання, що він робить так чи не так.

Ніколи такого не було, щоб після великої перемоги він говорив, мовляв, я найвеличніший, більше нема про що говорити. Він запитує, що може поліпшити, я відкрито можу сказати, наприклад, зараз мені не подобається як ти граєш або твій настрій", - каже Люті.

Епоха короля Роджера триває. І нам пощастило жити в один час з Федерером.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Я швидше закінчу кар'єру, ніж буду вживати допінг і шахраювати"

×