Сьогодні свій 76 рік народження святкує сер Алекс Фергюсон. C 1986 по 2013 роки шотландець був головним тренером англійського клубу "Манчестер Юнайтед".

Він є найтитулованішим тренером в історії британського футболу. Фергюсона визнали одним із найкращих тренерів в історії світового футболу. Займає четверте місце у списку найкращих тренерів післявоєнного періоду за версією газети The Times, а також перше місце в списку найкращих тренерів всіх часів і народів за версією World Soccer і ESPN FC. Входить в десятку тренерів, які найбільше вплинули на розвиток європейського футболу з моменту заснування УЄФА в 1954 році.

Фергюсон був головним тренером шотландських клубів "Іст Стерлінгшир" і "Сент-Міррен", після чого тренував "Абердін", домігшись з клубом великих успіхів. Короткий час він очолював національну збірну Шотландії. А в листопаді 1986 року був призначений головним тренером "Манчестер Юнайтед".

Фергюсон беззмінно очолював "Манчестер Юнайтед" протягом 26 років, вигравши за цей час рекордну кількість титулів, включаючи 13 перемог у прем'єр-лізі і 2 перемоги в Лізі чемпіонів. Під керівництвом Фергюсона "Юнайтед" виграв більше трофеїв, ніж за всю свою попередню столітню історію. 19 грудня 2010 року Фергюсон побив рекорд сера Метта Басбі за тривалістю перебування на посаді головного тренера клубу.

У 1999 році Фергюсон був посвячений у лицарі королевою Єлизаветою II. У 2002 році він був включений в Зал слави англійського футболу. Також шотландець є почесним громадянином міста Абердін за свої заслуги в якості головного тренера футбольного клубу "Абердін".

Алекс Фергюсон проживає у Вілмслоу, Чешир, зі своєю дружиною, леді Кеті Фергюсон. Вони познайомилися на страйку профспілки, в якому Алекс був делегатом. Вони одружилися в 1966 році і мають трьох синів: Марка (народився в 1968 році) і близнюків (народилися в 1972 році) Даррена і Джейсона.

Фергюсон взагалі не їсть хліб і сир, зате іноді по 15 годин на добу жує жуйку. А ще він обожнює коней. Але не будь-яких, а найкращих. Сер Алекс пристрасно захоплюється забігами і купує коней, щоб виставити їх в престижних турнірах. Найгучніше його придбання - скакун на прізвисько Скеля Гібралтару. За нього Фергюсон заплатив 120 тисяч фунтів стерлінгів, зауваживши при цьому, що "він бігає краще, ніж Бекхем або Верон, а коштує набагато дешевше".

Правила життя сера Алекса Фергюсона

Не дозволяйте успіху закрутити вам голову. З трьома зі своїх найкращих друзів я познайомився ще в яслах, і ми товаришуємо вже більше шести десятків років.

Не можна жити сьогоднішнім днем. Футболісти старіють або отримують травми, і команду доводиться оновлювати. Нинішній "Юнайтед" - вже четвертий з тих, що я створив.

Приймайте перемогу зі смиренням, а програш - з гідністю.

Я був такий завзятий у футболі, тому що не хотів знову йти в механіки. Я народився в Глазго, в районі Гован, де живуть роботяги. Мій батько поставив умову, що у мене повинна бути професія, і я п'ять років був підмайстром, а потім рік працював механіком.

Найкраще мені працюється о сьомій ранку, поки всі ще сплять. Коли я вперше взявся за "Манчестер", то приходив на роботу до семи ранку і о дев'ятій вечора ще був там.

У молодих є величезний плюс: вони нічого не бояться. Хлопчиськом я лазив на дерева за голубами, а тепер мені страшно виглянути з вікна п'ятого поверху.

Відомі цитати сера Алекса Фергюсона:

Про італійців:

Якщо італієць скаже мені, що в тарілці лежить паста, я загляну під соус, щоб переконатися в цьому. Ці італійці - справжні експерти зі створення ілюзій.

Про лігочемпіонський тріумф "червоних дияволів" у 1999 році:

Я не можу в це повірити. Я просто не можу в це повірити. Ну і футбол. Пекельна штука!

Про "Ліверпуль":

Моїм головним завданням було не те, що відбувається зараз. Моєю метою було спихнути "Ліверпуль" з їх сідала. Так і запишіть.

Про те, як кинув бутсу в Девіда Бекхема:

Цей нещасний випадок був з ряду геть. Якби я спробував запустити цю бутсу ще 100 разів, мільйон разів, то все одно не потрапив би в Девіда.

Про Філіппо Індзагі:

Мабуть, цей хлопець народився в офсайді.

Про Арсена Венгера:

Кажуть, що це інтелігентна людина, знає п'ять мов. Але у мене є 15-річний хлопець з Кот д'Івуару, і він теж говорить п'ятьма мовами!

Про Жозе Моурінью:

Після першого матчу ми зустрілися, щоб випити кілька келихів. Він ляпав якусь нісенітницю, називав мене босом, великою людиною. Було б непогано, якби його промови супроводжувалися келихом хорошого вина. Але це було не вино, а, скоріше, якийсь розчинник для фарби.

Про пріоритети в футболі і житті:

У житті повинні бути інтереси і крім футболу. Деякі люди, наприклад, приходять на "Олд Траффорд" подивитися на пейзаж і похрумтіти чіпсами.

Про "Манчестер Сіті":

"Манчестер Сіті" схожий на галасливого, невгамовного сусіда. Що б ти не робив, він все ніяк не вгамується. Багатьом, напевно, знайома така ситуація: коли сусіди включають радіо на повну гучність. Як не стукай в стінку, скільки не скаржся владі - вони все одно на своїй хвилі. Що тут поробиш? Можна тільки змиритися і включити свій телевізор голосніше.

Про 19-м чемпіонський титул "Манчестер Юнайтед":

Обійти "Ліверпуль" - не головне. Найважливіше стати рекордсменом ліги за кількістю виграних титулів.

Про 20-й чемпіонський титул "Манчестер Юнайтед":

Ви тільки подивіться на мене - я ніби помолодшав років на 10. Ці пігулки творять чудеса!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Єдине, в чому я не давав слабину - дисципліна": 30 років тому Алекс Фергюсон очолив "МЮ"

×