Вид на проживання у Грузії оформляють 15 хвилин, підприємців реєструють 20 хвилин. А одружитися можна за день.

Про це Gazeta.ua розповідає Олена Костенко, яка у 2014 році разом із чоловіком переїхала з Донецька в Тбілісі.

"Чоловік працює в IT-сфері та не прив'язаний до місця роботи. Мені довелося звільнитись з посади психолога. Розглядали варіанти країн без віз, де могли б без проблем пожити декілька місяців. Обрали Грузію, – розповідає Олена Костенко. – Через пів року в країну переїхали більшість колег чоловіка. Спочатку жили у місті Зугдіді у західній Грузії, згодом переїхали до Тбілісі. Дуже вразив вологий і теплий клімат в літку, та контрасти: на фоні гір під пальмами гуляють кури, кози і корови".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У гуртожитку є спортзал та кінотеатр" - досвід українки у Франції

З Донецька дівчині привезли швейну машинку. Вона почала шити та продавати прапори України. Головними клієнтами були представники української діаспори в Грузії.

"Українців в Грузії багато, але не вистачало українського рівня сервісу. Офіціантка могла переплутати замовлення та не розуміла чому ми були не вдоволені. Водночас, грузини дуже гостинні та щирі. Щоправда, без почуття особистого простору. Продавчиня в магазині може запитати тебе, чому у вас тільки одна дитина, про рівень доходів та інші особисті речі. У гості приходять взагалі без попередження", – каже Олена.

 

За словами дівчини, у Грузії дуже легке та зрозуміле спілкування між людиною і державою, відсутні перепони.

"Українці можуть рік жити в Грузії без реєстрації та віз. Відкриття бізнесу займає 20 хвилин, - каже Олена. - У країні щирі та гостинні люди, які влаштовують великі застілля та пригощають домашнім вином. Але у два рази дорожче продають щось туристам".

Грузини живуть великими сім'ями по декілька поколінь. Родини збираються на дні народження, весілля, влаштовують гучні застілля.

"Досить важко визначити середній дохід грузина. Чула, що у Тбілісі – це $200. Майже у кожної родини є виноградники. Раз на рік вони можуть принести дохід у $1тис. Та усі заробляють на туристах, – розповідає Олена, – Одного разу їхала на таксі у Тбілісі. Водій назвав суму в 3 євро. Почала сперечатись й казати, що сума велика. Я це знаю, бо вже три роки живу в країні. Таксист вибачився та змінив вартість на 3 лари, це 30 грн".

 

У Тбілісі на міському транспорті можна їздити по одній проїздній карті та отримувати бонуси.

"Сплативши одну поїздку в метро, можна необмежену кількість раз впродовж півтори години виходити та заходити у метро. Така ж система на автобусах, -розповідає Олена Костенко. - У всіх громадян є медична страховка, що покриває консультацію у лікарів та деякі операції. Меценатам безкоштовно віддавали лікарні, за умови побудови нового закладу там, де скаже держава. У приватних лікарнях спеціалістів направляють на навчання та перекваліфікацію до Ізраїлю, Німеччини, Англії".

×