У Донецьку 32-річний Олександр Шмирев працював відеооператором на місцевому телеканалі. Коли у 2014-му в Донецьку почалися хвилювання, Олександр і напарник-журналіст ще деякий час продовжували працювати. Але сам телеканал був захоплений, а співробітники роз'їхалися. Для себе вирішив, що за професією працювати в "ДНР" не буде і буквально за пару днів прийняв рішення про переїзд до Києва. Розповідає в інтерв'ю "Донецьким новинам".
"В одній руці валіза з речами, в другій - сумка з інструментами. Мить - обривається ремінь, і сумка з інструментами з гуркотом падає на плитку. Це знак, значить, буду тут робити ремонти - сказав я тоді, - згадує Олександр, - Посміялися і забули про цей випадок".
Деякий час жив з сім'єю колеги з Донецька. Потім винаймав квартиру з журналістами ТРК "Донбас". Спати доводилося на підлозі. Незабаром знову з'їхав. На цей раз у великий гараж, який згодом став станцією техобслуговування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Подружжя з Донецька створює унікальні костюми роботів
"Знайшов роботу - робив ремонт в приміщенні. Це мої далекі родичі вирішили зайнятися бізнесом. Коли ремонт наближався до кінця, подзвонили з ТРК "Україна" і я знову "пішов в телевізор". Щотижня були відрядження на Донбас - Опитне, Мар'їнка, Красногорівка. Через якийсь час я зрозумів, що почав емоційно вигоряти. Боячись за свою психіку, влітку 2017 звільнився", - поділився переселенець.
Після звільнення, Олександр став на облік в Центр зайнятості, і отримував допомогу. Кілька місяців відпочивав, а коли грошові запаси стали закінчуватись, хлопець задумався над тим, чим же зайнятися.
"Чомусь вирішив йти второваною стежкою і знову влаштовуватися на телебачення. Розмістив резюме на різних сайтах. Мені не хотілося йти в новини, мріяв заглибитися в продакшн. Було кілька дзвінків від потенційних роботодавців, але озвучена зарплата мене не влаштовувала. Тоді я остаточно вирішив розпрощатися з "теликом". І буквально на наступний вранці написав в одну з переселенських груп у Facebook оголошення. Суть його була така: роблю якісно ремонти у квартирах і будинках. Буквально через 40 хвилин подзвонили. За три години надійшло 6 дзвінків від земляків. Якщо чесно, я не очікував, що буде такий ажіотаж. З трьома замовниками попрацював, це був частковий ремонт. І ще одному зробив внутрішню обробку у квартирі площею близько 50 кв. м. І тоді я зрозумів, що це і є та справа, якою мені хочеться займатися, яке буде приносити хороший дохід", - розповів співрозмовник.
Вперше на будівництво Олександр потрапив в 17-річному віці. Він не відразу вступив до інституту. Щоб не втрачати рік, допомагав батькові.
"Як такого навчання не було: пару днів місив бетон, потім зашивав стіни гіпсокартоном і облицьовували природним каменем фундаменту будинку. Тоді я вперше заробив гроші, за тиждень близько 200 грн. Бригадиром був мій тато, а тепер я сам собі начальник. Халтурами не займаюся. Якщо я щось не вмію, я замовнику відразу про це говорю. Наприклад, не роблю укладку дорогого паркету. Мабуть, це єдине, чого не роблю. А так вмію штукатурити, виконую малярні роботи, укладаю покриття для підлоги, можу підвісити бак, встановити унітаз, раковину, ванну і душову кабінку, укладанню плитки будь-якої складності, практично весь комплекс робіт. Але за розведення труб і електрику не беруся. Розумієте, на кожну роботу необхідний свій інструмент. Я і так добре вклався, близько 200 тис. грн витратив на свій арсенал інструменту. Це і циркулярні пилки, торцювання, техніка прямого монтажу, фрезер, шуруповерти-гайковерти, перфоратор, різні підйомники для гіпсокартону, спеціалізована техніка для його монтажу. Можна перераховувати довго", - зазначив майстер.
Переселенець не приховує, що дохід виріс в три рази в порівнянні з роботою на телебаченні.
"Природно, зросли й запити. У перспективі хочу сколотити бригаду. Але все ж першочергова мета - придбання житла в Києві. Поки разом з цивільною дружиною орендуємо квартиру. Планую в найближчі два роки мету втілити в реальність. Багато, прочитавши це, скажуть "га, розкотив губу". Але я по життю оптиміст. Упевнений, все те, що про що мрію, обов'язково здійсниться", - каже Олександр.
32-річний Олександр Шмирев пішов працювати відеооператором покинувши навчання в Донецькому інституті психології і підприємництва. У Київ переїхав у 2014 році.
Для випікання тортів та десертів потрібна професійна техніка та досвід у створенні десертів. Для роботи знадобиться пічка, холодильники, міксери, посуд та різні аксесуари. Загалом, потрібно близько 50 тисяч гривень на обладнання. Обладнати можна кухню орендованої квартири. Перших клієнтів можна знайти зі свого оточення серед друзів та колег по роботі.
7 
1865
Коментарі