Зараз всі пральні машини повністю автоматизовані та діляться на 3 типи.
Це активаторні, автоматичні та ультразвукові пральні машини. Вони вже настільки увійшли в наше життя, що не звертаємо уваги на те, як вони змінилися.
Gazeta.ua пропонує ознайомитися з еволюцією пральної машини.
Першу пральну машину запатентували ще 28 березня 1797 року. Американець Натаніель Бріґґс отримав патент на дерев'яний ящик з рухомою рамою. Саме цей винахід вважають першою пральною машиною.
Наступний патент отримав ще один американець у 1851-му. Джеймс Кінг винайшов апарат з обертовим барабаном, який схожий на сучасні пральки. Тоді не були популярними електродвигуни, а ДВЗ ще не винайшли. Тож привід у пральної машини був ручним.
Через 10 років з'явились валики, які пропускали білизну. Це полегшило віджим мокрого одягу. Валики інтегрували у будову пральної машини, тобто апарат і прав, і витискував одяг.
Алва Фішер з Чикаго у 1908 році створив пральну машинку з електродвигуном. Також Фішер оснащував апарати двигуном внутрішнього згорання. Тоді двигуни не захищали від вологи, що часто було причиною поломки.
У 1924 році Savage Arms Company створила пральні машини з барабаном, який міг і прати, і віджимати білизну. При процесі прання потрібно було відкривати та закривати подачу води та переводити регулятор часу. Також користувачі повинні були самотужки вмикати та вимикати двигун.
Компанія Bendix випустила у 1937-му повністю автоматичну пральну машинку. Користувачу потрібно було самому завантажувати білизну, засипати миючі засоби, розвантажити машину після віджимання і розвішати білизну.
Одна з перших пральних машин у СРСР - ЕАЯ-2 почали продавати у 1950 році. Творіння ризьких інженерів коштувало 600 рублів, хоча собівартість складала 1,5 тис.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Від лампового програвача до мультимедійної системи: як розвивався автозвук
У 1966 році випустили першу радянську машинку з таймером. "Вятка" являла собою величезний бак з гвинтом в днище. Електромотор крутив гвинт, що забезпечувало процес прання.
Повністю автоматична радянська пралька "Вятка-автомат" поступила у продаж у 70-х роках. Їх робили по ліцензії італійської фірми "Мерлоні Елетродоместічі".
Також популярною в Радянському Союзі в кінці 1980-х- 1990-х років була "Малютка". Вона була легкою й займала мало місця. Блок керування мшиною складався лише із механічного таймера, яким виставляли час прання. Після виставлення часу прання, електродвигун крутив одяг у пральній машині. Оберти двигуна регулювати не можна було, системою віджиму білизни машина також не була обладнана.
В середині 1990-х років розробилиі пральні машини з системою керування, що працює на принципах Fuzzy Logic і дозволяє використовувати величезну кількість програм прання.
Нині пральні машини більше схожі на комп'ютер, який все робить сам. Є системи, які унеможливоюють витік води, прямий вприск Direct Spray та багато інших.
Тож найбільша проблема при виборі: вантажомісткість, спосіб завантаження білизни, розмір та фірма-виробник.
Коментарі
1