"Тримала город і дві корови" - як ляльки української майстрині опинилися у Відні

5

Фото: Ірина Мамрига

Майстриня Раїса Біла із села Мітлинці Гайсинського району на Вінниччині виготовляє авторські ляльки з полімерної глини, а також з синтепону.

"Чотири роки тому прочитала статтю про лялькарку Олександру Марей. Побачила фото її робіт і сама загорілась. Тоді почала переглядати відео з виготовлення синтепонових ляльок в інтернеті і пробувала їх виготовляти сама. Скільки їх зробила за три роки й не злічити. Багато дарувала, іноді продавала. Деякі передавала сестрі у Відень, то там теж знаходились для них нові власники", - розповіла Раїса Андріївна кореспонденту Gazeta.ua.

Для виготовлення ляльок із синтепону Раїса Андріївна пробувала різні техніки. Робила методом прошивання, а також валяля синтепон спеціальною голкою.

 

"Любов до рукоділля у мене з дитинства. Саме тому після школи обрала фах повара-кондитера, аби навчитись пекти торти і прикрашати їх. Також захоплювалась шиттям, плетінням, робила вироби з лози. А десять років тому донька подарувала оберіг з солоного тіста. Мені він так сподобався, що я теж взялась за цю справу – створювала картини із цього матеріалу. Ніколи нічого не копіювала, сюжети самі з'являються в голові. Було нелегко всюди встигати, адже мала город і дві корови. Зараз часу більше, бо крім курей нічого не тримаю",- поділилась майстриня.

Ляльки з полімерної глини жінка почала робити цієї зими. Зізнається, що це складніший процес, ніж виготовлення синтепонових.

"Буваю сідаю за роботу зранку і підводжусь аж пізно ввечері. Процес дуже захоплює. Найголовніше і водночас найцікавіше зробити пропорційне обличчя. Постійно підправляю щось, ретельно обдивляюсь, щоб вийшло так, як задумала. Образи ляльок постійно з'являються в моїй уяві. Буває побачу в магазині нову тканину чи мереживо і вмить в голові постає нова лялька – у вбранні, з якимось аксесуаром у руках і навіть з своїм особливим виразом обличчя. Адже передати емоції - це теж дуже важливо, прагну, аби кожен мій експонат май свій характер, якусь неперевершену рису. Серед моїх ляльок з полімерної глини – здебільшого дітки. Вони виходять дуже милі, як янголята".

 

Раїса Андріївна використовує полімерну глину, яку після завершення ліплення потрібно запікати в духовці. Її замовляє через інтернет, 400 грамів такої коштує 500 гривень.

"Така глина не пересихає. Коли голівка, руки і ноги готові, то їх треба запекти в духовці при 130 градусах. Тулуб ляльки валяю з синтепону , потім обшиваю тканиною. Для волосся використовую шерсть кози, яку теж купую через інтернет. Вона м'яка і гарно виглядає. В залежності від образу я її фарбую звичайною фарбою для волосся, завиваю. Вії та очі теж замовляю на спеціальних сайтах. Головне в цій справі постійно вчитися, переймати техніки інших лялькарів. Адже майстерність приходить з досвідом", - вважає майстриня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рюкзаки у вигляді котів - українка робить шикарні сумки з вовни

Свої ляльки Раїса Біла продає не часто.

"Мої ляльки для мене дуже дорогі, бо в кожну вкладаю частинку душі. Тим більше, коли майстер одразу робить виріб з ціллю, щоб продати, то він виходить не таким вдалим. Звісно, коли бачу, що людині моя робота дуже сподобалась і вона справді хоче її купити, то тоді продаю. Моя ціна символічна – суто за матеріали. Синтепонові ляльки продавала за 600-700 гривень, а з полімерної глини – за 500-700 гривень. Хоча знаю, що деякі майстри продають ляльки від двох тисяч гривень, а відомі лялькарі за сім-вісім і навіть десять тисяч гривень", - додала майстриня.

 

Раїса Андріївна працює художнім керівником в сільському будинку культури. Заміжня. Має дорослих сина і доньку, троє онуків.

×