"Той, у кого відшаровується плоть": помер найстаріший індіанець

7

6 грудня 1922-го у віці 137 років помер найстаріший індіанець племені чиппева Джон Сміт.

У лютневому випуску газети "Міннеаполіс Морнінг Трібюн" за 1922 рік був розміщений некролог про людину з ім'ям Джон Сміт.

"Озеро Касс, штат Міннесота, 6 лютого. Сьогодні после тижневої хвороби на пневмонію помер Га-Бе-Нах-Гевн-Вонс, такоже відомий як Джон Сміт, індіанець чиппева, якому, було 137 років".

Вважається, що Джон Сміт народився 1784-го на території Касс-Лейк у штаті Міннесота. Сам індіанець не пам'ятав точну дату народження. Федеральний комісар індіанських резервацій Ренсон Павелл стверджував, що "це не вік, а хвороба примушувала його виглядати так старо". І відзначав, що, згідно із записами, Джону Сміту було 88 років.

Місцевий житель Пол Буффало, коли був малий хлопчиком, зустрівся з Джоном Смітом, і той сказав йому, що йому було близько 7-10 років, коли "впали зірки". Падіння зірок відноситься до метеорного потоку Леонід 13 листопада 1833-го, про який пише місцевий історик Карл Запф: "Американські небеса напередодні світанку 13 листопада 1833 року буквально горіли, лякаючи як цивілізовані, так і нецивілізовані народи. Очевидно, для індіанців це був кінець світу".

У збережених хроніках говориться, що Джон Сміт переніс хворобу, після якої його шкіра потріскалася. Місцеві звали його різними іменами, найпоширенішим з яких було Ka-Nah-Be-Owey Wence - "зморшкувате м'ясо" і Gaa-binagwiiyaaa - "той, у кого відшаровується плоть". Білі його називали "старий індіанець".

Джон Сміт був простий рибалка. Він багато пересувався, любив ходити пішки й часто на цілі тижні йшов із дому, взявши з собою дорожню сумку, посох і люльку. До речі, люльку старий індіанець курив усе життя.

За рік до смерті він повністю осліп, але його розум залишався ясним до останніх днів. Він часто згадував часи, коли був розвідником чиппева у війнах із племенами сіу. Він також пам'ятав події війни 1812-го. Казав, що він ніколи не воював проти білої людини.

Індіанець стверджував, що зустрічався з дослідницькою групою під керівництвом генерала Льюїса Касса, яка прийшла сюди майже 100 років тому - експедиція побувала на озері у липні 1820 року. Він нагадав і про зміну назви озера на честь генерала, яке раніше називали Червоне кедрове озеро.

Бутлегери розповідали, що незабаром після запровадження у США Сухого закону в 1920-1930-ті, "старий індіанець" продав їм кварту віскі, яка виявилася водою. За 3 роки ті самі бутлегери придбали в нього задню чверть "оленини". Як потім з'ясувалося, це було м'ясо старого коня, який щойно помер.

Джон Сміт застав запуск першого паровоза, на якому він проїхався безкоштовно. Пізніше він зустрічав усі поїзди, продавав поштові листівки і фотографії зі своїм зображенням. Уперше він відвідав велике місто за 4 роки до смерті. Приїхав у Міннеаполіс, а пізніше побував на автомобільному шоу в Чикаго.

Розповідають, що його поважали - всі запрошували Джона Сміта випити чаю, посидіти й поговорити, а якщо йому потрібно було переправитися через річку або дістатися куди-небудь іншим транспортом, то мало хто брав з нього плату за проїзд. Його неодноразово просили стати вождем, він відмовлявся, вважаючи за краще бути вільним. Але давав час від часу поради вождям.

Джон Сміт був одружений 8 разів. Остання дружина - молодша за нього майже на 100 років. Власних дітей не мав, але в нього був прийомний син Том.

×