Найпопулярніший колір пасти - чорний: народився винахідник ручки

120 років тому, 29 вересня у 1899 році в Будапешті народився винахідник кулькової ручки Ласло Йожеф Біро.

Чоловік народився в єврейській родині. Вирішивши стати продовжувачем династії стоматологів поступив до медичнного інституту. Потім почав працювати в нафтовій компанії і захопився автогонками.

З 1938 року жив у Парижі, з 1943 року — в Аргентині.

 

Ласло працював журналістом. Перш ніж серйозно присвятити себе цій справі, перепробував найрізноманітніші заняття, включаючи гіпноз і автомобільні гонки.

Коли він помітив, що чорнила, які використовуються при друку газет, сохнуть швидше і не залишають плям, Біро спробував використовувати ці чорнило в пір'яній ручці, але це у нього не вийшло, так як вони були занадто густі. У спільній роботі зі своїм братом Георгієм, який був хіміком, Біро винайшов новий тип ручок, яка при русі ручки по поверхні обертався і переносила чорнило на лист.

Через недосконалість патентної системи Біро зміг зареєструвати патент на кулькову ручку тільки в Угорщині та Аргентині.

 

Перший дослідний зразок Біро запатентували в Угорщині в 1938 році (за іншими даними 1943). Поширення фашизму змусило їх емігрувати у Францію, а потім в Іспанію. Далі доля братів трохи заплутана, але існує версія, що саме в Іспанії на пляжі вони познайомилися з респектабельним чоловіком, якому і розповіли про свій винахід. Він дуже зацікавився і запропонував Ласло і Георгію емігрувати ще далі – в Аргентину, оскільки виявився колишнім її президентом Августином Педро Хусто. Там він допоміг знайти інвестора – Хуана Мейна – і вже в 1942 році в аргентинські магазини надійшли перші кулькові ручки серійного виробництва. Цікаво, що назвали їх "Біром" – від двох прізвищ Біро і Мейн – і до цього часу всі кулькові ручки в Аргентині називають біромами.

Через деякий час патент у нього викупили англійці, що випускали кулькові ручки спеціально для пілотів — пір'яними в повітрі незручно користуватись.

У 1950 році Марсель Біч викуповує патент і запускає виробництво "атомної ручки", таку назву, слідуючи моді, він дав своєму продукту. Одночасно йому вдається організувати масштабну компанію. Вже через пару років фірма щорічно виготовляла по 40 000 000 кулькових ручок. А з 1965 року Bic Cristal можна було купити майже в будь-якій країні.

У 1966 році Пол Фішер поліпшив характеристики кулькової ручки. Він зміг створити космічну ручку, яка зайняла особливе місце в історії кулькових ручок, так як писати їй можна було навіть в умовах невагомості.

Колір пасти може бути різний, але найпопулярнішим залишається чорний, а на 2 місці – синій. Коли вперше в продаж надійшла перша партія кулькових ручок, в Нью-Йорку вишикувалася така черга, що американській владі довелося виставити кордон із сотні страж правопорядку. За день з полиць змели 10000 ручок, за ціною 12 доларів за штуку: до слова, таку суму отримував звичайний працівник за 8-годинний робочий день. Співробітники компанії Bic твердо впевнені в тому (і гордо заявляють про це), що чорнила в їх ручці достатньо, щоб накреслити безперервну лінію, довжина якої дорівнює 2 км. Завдяки своєму суто практичного дизайну кулькова ручка стала експонатом в Музеї сучасного мистецтва в місті Нью-Йорку. Вона має прозорий корпус, через який видно рівень чорнила, в ній є отвори, щоб вирівнювати тиск у стержні – кулька рівномірно обволікається пастою, а дірочка в ковпачку, що з'явилася в 1991 році, зроблена, щоб дитина, випадково його проковтнувши, не могла задихнутися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Взимку замерзала - продали першу кулькову ручку

×