11 грудня 1769 року у Великій Британії запатентували предмет, який є чи не у кожному домі - жалюзі.
Єдиної думки, де саме і коли з'явилося віконне убрання немає. Швидше за все, прототипи виникли в різних країнах, адже згадки про них зустрічаються на картинах, в книгах.
Перші жалюзі були доволі простими. Їх виготовляли із тканин, різали на смужки та підвішували у вертикальному положенні. А ось європейські нагадували віконниці: ламелі з дерева щільно прилягали один до одного. В королівських же покоях використовувалися дерев'яні планки. Їх обшивали дорогими тканинами. В арабських країнах цей декор більше нагадував решітку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Жалюзі день-ніч: стильне оформлення вікон і захист від ультрафіолету
За однією із теорій вчених, саме араби першими почали використовувати цю деталь інтер'єру. Для них жалюзі були своєрідним "хіджабом" для будинку, оскільки ідеально приховували все, що відбувалося за його вікнами. Насамперед це стосувалося жінок.
Водночас інші дослідники впевнені, жалюзі мають французьке коріння, адже в Європі на них заробляли куртизанки. Завдяки чому жінки частково показували своє тіло у вікно, тим самим доводили чоловіків до божевілля й заманювали у бордель. Подібна інтрига створювала шалений попит на їх послуги.
В Європі жалюзі стали популярними ще в середині ХХ століття. Натомість в пострадянські країни мода прийшла лише в 90-і роки. І це були звичайні горизонтальні жалюзі з алюмінію, але вони, підкреслювали статусність. Дозволити їх собі міг далеко не кожен.
Сучасні жалюзі продаються з різних матеріалів, в тому числі, тканин. Їх часто використовують для оздоблення офісів та занадто сонячних приміщень.
Жалюзі легко зробити із залишків шпалер для стін. Вони досить щільні і не вимагають додаткової декоративної обробки. Годяться прості, без малюнків, бо ті важкі й не тримають форми.Виглядають такі жалюзі навіть краще за фабричні.
5 
1
Коментарі