— Примула сходить і зацвітає чи не найперша. Навіть з латині її назва означає — перша, рання, — каже 68-річна Галина Матвійчук із Броварів на Київщині. — Усе кругом ще голе й чорне, а ці яскраві кущі палахкотять, немов феєрверки. Є в мене червона, бордова, фіолетова, рожева, жовта. Можна ще посіяти наприкінці лютого, як сніг зійде. А потім розсадити.
Примули ростуть в Альпах. Звідти й потрапили до нас. Називають їх розетковими травами. З їх коренів отримують ефірні олії. Рослини бувають однорічні та багаторічні.
— Квіти не потребують надмірної опіки. Люблять світло, але не прямі сонячні промені. Тому висаджую їх у напівзатінку в пухкий ґрунт. Як відцвіте, зрізаю. Можуть потім ще і влітку зацвісти, і восени. Особливо якщо підживити. На зиму вкриваю сухим листям. Щоб не докучали грибки, варто побризкати бордоською сумішшю.
— Примула — ідеальна квітка для саду. Гарна, невибаглива.
500 видів примул налічують у світі.
Коментарі