— Три тижні тому зібрав торішній урожай інжиру. А ще за три неділі дозріє цьогорічний, — розказує 69-річний Іван Петровцій із Мукачевого на Закарпатті. — Цього року інжир уродив як ніколи рясно. Боюся, аби плоди не поламали гілки. Зберу більше сотні кілограмів.
Іван Петровцій 15 років вирощує на дачі фігове дерево. Веде у двір. По ліву руку побудував велику теплицю. В ній у горщечках — деревця гранату, банана, цитрусових. За теплицею просто неба смоківниця заввишки 4 м.
Вона росте в затінку, не любить спеки. Добре й швидко розростається в місці, захищеному від протягів. Восени зелену гілку можна відрізати й садити.
— Паросток треба закоренити у вазоні з водою. Після цього висадити в пісок, а ще за тиждень — у ґрунт. За три-чотири тижні його пересаджують у сад чи на город. За рік-два почне плодоносити. У перші роки активно підживлював. Поливав курячим послідом або сухим коров'яком, замоченим у воді на три тижні. Розчин несильний, щоб коріння не згоріло. А вже для шестирічного дерева достатньо насипати біля стовбура півсантиметровий шар попелу і змішати з ґрунтом.
Інжир витримує до -20°С. У Івана Петровція дерево підмерзло лише раз, за -25°С, але навесні дало паростки. Останніми роками через теплі зими плодоносить двічі. Зацвітає навесні, до липня формуються плоди. Ті, що з'являються наприкінці серпня, не встигають достигнути і взимку залишаються на гілці. Якщо морози не більше -17–18°С, фіги ніби консервуються. Навесні, щойно потепліє, починають дозрівати.
Каже, наступного року матиме теж два врожаї.
— Скільки на гілці листочків, стільки нарахуєте й смоківниць, — показує маленькі зелені горішки. — До зими вони не встигнуть вирости. Якщо не буде сильних морозів, дозріють уже наступної весни.
4 
1
Коментарі