— Зараз у моді лілії з запахом. Треба садити ото-гібриди. Не тільки пахучі, а ще й самі гарні. Квіти великі, як голови, — розказує 76-річна Валентина Єременко, садівниця з Києва.
Вирощує квіти на дачі. Має 20 сортів. У вересні розсаджуватиме 3-річні кущі. Поряд із корінця відростають пагони.
— Буває, продають улітку стебло лілії з квіткою та корінням. Це дєтка від старого куща. Дає одну квітку. Можна купувати й садити — прийметься. Зразу видно, що виросте. Найчастіше це азіатські сорти. Вони дрібні, прості й невибагливі. Не пахнуть.
Кущ дає за рік до десятка пагонів. Деякі сорти — пару відростків. Більші квіти за азіатські у ла-гібридів. Але вони також не пахнуть.
— Пахнуть лише ото-гібриди. Букет треба на ніч виносити на балкон, бо голова розболиться. Найвищі і найпримхливіші. Виганяються як дерева, до 2 метрів. Саджу їх глибше, сантиметрів на 20. Мають добре вкоренитися, бо інакше попадають. Найкраще сантиметрів на 30 одна від одної, бо вітер віє й хитає голови. Поб'ються.
Важкі ґрунти — глину чи чорнозем, Валентина Єременко радить "полегшувати" для лілій. У кожну ямку всипає жменю піску і столову ложку попелу.
— Корінці перед посадкою трохи обрізую, освіжаю. Поливаю добре яму, а тоді в те болото саджу квітку. Зверху немає сенсу лити. На глибину 20 сантиметрів вода не дійде.
Заливати лілії не радить. Якщо йдуть дощі, не поливає їх, у посуху — зранку. Лілії не люблять води на ніч. На мокрому листі у прохолоді розвиваються хвороби.
Коментарі