19 січня тисячі активістів намагались потрапити до Урядового кварталу зі сторони вулиці Грушевського. Вона була перекрита кордоном внутрішніх військ. Люди вийшли на протест прийнятого 16 січня закону "Колесніченка-Олійника", який згодом підписав президент України Віктор Янукович. ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" вносяться зміни щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян. Експерти переконані, що ним буде знищена свобода слова в Україні. Нині продовжуються сутички між правоохоронними органами та людьми, є вже жертви.
Цьому протистоянню передує тривала акція протесту, яка розпочалась 21 листопада 2013 року. Людей обурило рішення уряду про призупинення підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. В Києві на Майдані Незалежності відбувається наймасовіша безстрокова акція.
Люди втомились два місяці слухати пусту балаканину із трибун, громадяни не вірять опозиції, тому і радикальна частина пішла на Грушевського. Вони хотіли пройти до парламенту, проте їх зупинили правоохоронні органи. Ця ситуація зрозуміла. Відбулось, що відбулось. Люди налаштовані рішуче і відступати не будуть. Ми бачили безліч спроб розгону, проте відчайдухи повертались знов і знов. При цьому вони стають більш радикальними і агресивними. Люди лише будують і надалі все вищі барикади.
З іншої сторони, таке враження, що і влада не контролює "Беркут". Всі ці вбивства. Не думаю, що Янукович надавав наказ на це. Причина в тому, що правоохоронні органи відбувають повну безкаркасність. Саме тому вони роблять те, що вважають за потрібне.
Тобто ситуація рухається до повного хаосу. Опозиція вже не контролює ситуацію, влада теж може її втратити. Чим це закінчиться - нікому невідомо. Але треба розуміти, що люди відстоюють свої права. Право на те, щоби обирати владу, право на те, щоби їх не вбивали, не били, не гвалтували.
Це може перерости в будь-що, бо зараз багато сценаріїв. І всі вони погані. Найоптимальніший - частина "регіоналів" мають зрозуміти, що ситуація стає неконтрольованою і що на них чекають втрати. Тому вони мають прийти до вирішення ситуації - відставка Януковича. Поки до них не доходить, а до кого дійшло, то ті, певно, бояться.
Зараз я не вірю в переговори. Є інформація, яка доходить із сторони влади - там говориться про те, що Янукович і його команда не думають, що це широкий народний спротив, а група екстремістів, яких правильно "давити" і вбивати. З іншої сторони, опозиція виходить на трибуну і говорить радикальні речі, щоби люди їм плескали в долоні, проте під час внутрішніх нарад заспокоює депутатів, що нічого страшного не відбувається, тому стоїмо на місці.
Саме через те, що ці дві групи не оцінюють ситуацію адекватно, не вірю в переговори. Навіть, якщо би вони ходили і говорили. Тобто те, що вони давали 24 години, то пусте. Я спілкувався із двома людьми, які не пов'язані між собою, але без яких обіцяний наступ не може відбутись.
Коли я спитав що буде після завершення ультиматуму, ці люди подивились на мене з таким виглядом, ніби я спитав у них, що буде, якщо марсіани висадяться в Кагарлику. Тобто ніхто нічого не планує. Це просто слова, щоби їх не засвистали, як це відбулось 19 січня.
Адекватно було би для опозиції зрозуміти, що між владою і людьми відбувається війна . Тому в такі часи не можна перемогти просто завдяки виголошенню яскравих девізів. В цей час має бути головнокомандувач із реальним та дієвим штабом. Якщо цього не буде, то між опозиціонерами продовжуватиметься боротьба за рейтинг.
2 
1
Коментарі