Найбільший у Україні залізничний макет розташований у Києві. У мініатюрі майстри відтворили автентичні українські ландшафти, цікаву архітектуру та унікальні моделі в масштабі 1:87.
Miniland.UA розпочав створення макету у грудні 2019 року, і вже в березні 2020-го майстри розпочали збір першого з 37 модулів майбутнього макету. Завершили роботу у листопаді 2022 року. Макет загалом займає площу у 87 кв.м. На ньому зображені села, міста, промисловість, гірська місцевість.
У мінісвіті живуть понад 1465 персонажів, і їх кількість постійно збільшується. Тут рухаються поїзди, автомобілі, працює навіть вугільна шахта та електростанція. Автори відтворили навіть зміну дня й ночі. Щоб "оживити" макет, використали десятки кілометрів дротів, а над створенням мініатюри до лютого 2022 року працювала команда з 40 майстрів.
Відвідати виставку можна в розважальному центрі "Блокбастер".
Кореспондентка Gazeta.ua побувала у майстерні та подивилася, як створюється унікальний проєкт.
МАШИНА ЧАСУ
У залі розважального центру на підлозі помічаємо різнокольорову стрічку, що вказує напрямок руху. Вона веде до сходів під стіною з панорамним вікном і тягнеться аж до рецепції Miniland.UA. Саме звідси відвідувачі починають шлях у світ мініатюр.
Перед входом у залу стоять залізні турнікети, а вхід до музею тільки за квитками. Вартість для дорослих - 250 грн, для дітей - 200 грн, а пільговий коштує 120 грн. За скляною перегородкою видно величезний макет, на вершині якого у центрі височіє Олеський замок.
О 14:50 працівники Miniland метушаться перед відкриттям, перевіряють деталі і справність обʼєктів. На вході зустрічає керівник проєкту Павло Гущін, у білому світшоті і сірих брюках, з акуратно зачесаним русявим волоссям.
Розпочали роботу над проєктом ще у 2019-му, однак його реалізація затягнулася через пандемію, а згодом початок повномасштабного вторгнення. Макет має площу 87 кв. м і займає майже всю залу. Навколо встановили огорожу, що водночас є і сходинкою для дітей, і надійним бар'єром між активними глядачами й крихким мініатюрним всесвітом. Макет складається з 37 модулів, що виготовлені з фанери.
- Коли почалося повномасштабне вторгнення, усе зупинилося. І я не знав, чи будемо продовжувати проєкт, бо він інвестиційний, - згадує Гущін і проводить за огорожу, щоб показати макет зблизька. - 24 лютого ніхто на роботу не вийшов, бо розʼїхалися хто-куди. Я взагалі потрапив в окупацію під Макаровом у Новій Березівці, і ледь звідти виїхав. У кінці квітня повернувся до Києва і вирішили продовжувати будувати. Закінчували ремонт, але не змогли зібрати всю команду. Дехтоз команди вступили в лави ЗСУ і тероборони. Дехто не зміг повернутись до роботи в нових умовах.
"Блокбастер" був законсервований
Експозицію відкрили 11 листопада 2022 року. Зараз працюють над відкриттям магазину, де продаватимуть виготовлені мініатюри, макети й власний мерч. Придбати перші доступні товари вже можна в інтернет-магазині.
- Як тільки повернувся в Київ - одразу поїхав у майстерню. Два місяці тут нікого не було, "Блокбастер" був законсервований. Заходжу всередину - а на макеті жодної пилинки, усе стоїть, як залишили у лютому. Це було як подорож машиною часу.
Під каркасом прихований інший світ - десятки кілометрів дротів, зарядні пристрої, відсіки й механічні системи, які оживляють і керують деталями на макеті.
- Коли відкрилися, то це була одна цифра. Як почали експлуатувати, додавати нові обʼєкти, освітлення, потрібно було додавати нові блоки живлення та лінії електропостачання- бо не вистачало потужності. Це постійний процес. До відкриття музею для глядачів - майстри з-під макету не вилазять, бо десь треба стрілку замінити, десь прилад вийшов з ладу або щось потребує модернізації. Це живий організм, який потребує постійного догляду.
КІНЬ НА БАЛКОНІ Й "ЕКРАН"
Коли дивишся на макет - час немов зупиняється. Умовно його поділили на кілька частин, кожна з яких відтворює життя у різних природних зонах. Тут зобразили місто, українське село, гори, річки, промислові заводи, залізницю, донбаську шахту й навіть теплову електростанцію. Усі обʼєкти створювали в масштабі 1:87, щоправда дещо зменшили Трипільську ТЕС, яка б навіть у мініатюрі зайняла площу всієї зали.
- Ми зараз з вами у місті, - починає екскурсію Павло. - Тут є вокзал Івано-Франківська, з Чернігівщини - локомотивне депо "Сновськ", а тут електровозне депо "Гребінка", що на Полтавщині. Із Києва є церква Миколи Набережного, будинок на вул. Велика Житомирська, 38 з муралом, який художниця відтворила один в один.
Більшість будинків у місті - старовинного зразка. Автори надихалися історичними вулицями Чернівців, Львова, Тернополя, Івано-Франківська. Серед інших помітно будівлю, яку саме почали реконструювати - встановили металеві конструкції й закрили сіткою фасад. Згодом тут стоятиме ремонтний кран.
- У місті переважно не привʼязувались до конкретних будівель, бо їх дуже багато, - зізнається керівник. - Встановили бювет, бо вони колись зробили революцію водопостачання в Києві. Наша візитівка - радянська девʼятиповерхівка, незважаючи на типовість і радяньскькість цього об'єкту, всі фотографії з ним набирають неймовірну кількість лайків у соцмережах.
На одному з балконів стоїть кінь. Крізь вікна можна побачити шпалери у смужку й квітковий принт. Є пожежна драбина і вхід у підвал, а у дворі припарковані машини й стоїть аварійка.
- Це робота Юри, який зараз на фронті. У нього ще в проєкті одна пʼятиповерхівка, але не хочемо, щоб хтось, крім нього, її доробляв, - говорить Гущін. - Тимчасово на її місці встановили майданчик для вигулу тварин і чекаємо, коли він повернеться. Ще зробимо будинки в розрізі, де буде видно інтерʼєри.
Майже всі обʼєкти створені вручну, 3D-принтер використовували для деяких дрібних деталей, фігурок людей і тварин. Найдорожча споруда на макеті - Івано-Франківський вокзал, адже на його створення витратили найбільше часу, близько чотирьох місяців. Майстри змогли відтворити навіть архітектурну підсвітку. На колію приїхав потяг, перон прикрашають синьо-жовті прапори, а пасажири чекають, коли розпочнеться посадка.
- Кінотеатр "Екран", - Павло показує будівлю у розрізі. - Це один із найстаріших кінотеатрів Києва, працював з 1911-го до 2010-го, а зараз він, на жаль, у занедбаному стані. Тож ми вирішили його відтворити. На нашому макеті він працює, на великому екрані транслюємо культові фільми та кіно про створення макету Miniland.UA. Ще один із знакових обʼєктів є головний фонтан Івано-Франківська з підсвіткою.
ВУЗЬКОКОЛІЙКА
Місто кипить життям. На площі проходить весільна церемонія - гості сидять за круглими столами, а наречений під аркою тримає кохану у білій сукні на руках. Працюють ресторани, аптеки й продуктові магазини. Містяни вигулюють собак або пʼють каву на лавках.
Дорогами їздять легкові авто, пожежні машини й вантажівки, курсують автобуси й трамваї. Рух транспорту регулюють світлофори. Гудуть пасажирські поїзди, електрички, а їхні колеса гучно ляскотять на рельсах.
- Автомобільний рух - це окрема історія. Він побудований на магнітах, які є ключовим елементом руху дорожнього транспорту. Це запатентована німецька технологія. Мене найбільше зачаровує відтворений світ української залізниці, тому що такої колекції рухомого складу Укрзалізниці в одному місці немає ніде.
Повз проходить потяг "Київ-Сімферополь". На синіх вагонах зображені білі чайки з розправленими крильми. Також є вузькоколійна залізниця. Вона починається з містечка Гайворон на Кіровоградщині, проходить крізь весь макет і закінчується на станції "Володимирець", що на Рівненщині.
Придбати локомотиви можна на сайті від 2 тис. Грн, набори фігурок людей - від 760 грн. Залізничні вагони коштують від 799 грн.
- Тут у нас озеро, - проходимо до гірських ландшафтів, де стоїть замок між високих хвойних дерев.
Серед рухомих обʼєктів особливе місце посідають водойми. На макеті розмістили справжнє озеро, що нагадує Синевир, і гірську річку з водяним млином, що протікає крізь Букський каньйон.
- Воду постійно треба очищувати. Заливаємо спеціальну хімію, стоять фільтри, насоси, спеціальні кварцеві лампи, додаємо перекис водню, щоб вода в озері не починала цвісти, - пояснює Павло.
У планах команди - розширити макет. Основною ідеєю проєкту було створення макету всієї України в мініатюрі, тому після перемоги у війні експозицію планують розширювати.
- До нашого проєкту долучаються підписники. Ось на макеті пакгауз (закрите складське приміщення на залізничних станціях. - Gazeta.ua) "Славута", - біля складу чоловіки у помаранчевих жилетках зі світловідбивачами перевозять на тачках коробки. - Його запропонував наш підписник - Валерій з Хмельницької області, який займається відновленням у цифровому вигляді памʼяток місцевого значення. Відбудовує в 3D занедбані або зруйновані будівлі. Надіслав нам каталог споруд і надав креслення. І всі вільні діляночки були зайняті, тому ми обрали саме пакгауз, оскільки на той момент, вже макет був спроектований. Ми зібрали цей пакгауз і він додав неперевершеного колориту залізничних об'єктів.ʼ
У невеликому містечку також курсує громадський транспорт. Увечері на великій сцені проходить музичний концерт, а публіка весело аплодує й тішиться мирному життю. Поруч стоять кіоски з шаурмою та газетами.
ДОНБАС І БУНКЕР З ВУГІЛЛЯМ
Найбільше заворожує зміна дня й ночі на макеті. Щоб мати відповідне освітлення використовують лампи різного білого, червоного й синього кольорів. Як тільки опускається темрява, у вікнах квартир починає горіти світло - холодне, тепле, з розовинкою. На вулицях вмикають ліхтарі, рекламні щити й вивіски.
У селі встановили хати-мазанки . Господарі пораються на городах, ремонтують покрівлю і відпочивають біля річки. Під арочним мостом стоять намети й трейлери, на озері облаштували пляж, де на білому піску засмагають відпочивальники. Біля млина, прообраз якого знаходиться у селі Квітневе на Житомирщині, тихо хлюпоче вода. Біля нього сидить рибалка з вудкою. Річка стрімко тече, омиваючи гладке велике каміння.
На березі озера пише картину жінка в рожевій сукні. На дні водойми видно затоплений рожевий ровер. Біля залізниці й на полях пасуться корови, бігають курчата. На зеленому схилі приглядає за отарою овець пастух з ціпком у капелюсі.
На Донбасі стоїть шахта. У поїзд повільно завантажують дрібне вугілля, звідси його доставляють до електростанції.
- Була спершу одна конструкція, яка не запрацювала. Потім спростили, змінили ухил, - каже Гущін. - Під макетом є великий бункер, звідки черпається вугілля. А далі у нас асфальтний завод.
Як класно, що у вас можна забути про весь негатив
Щоб обслуговувати макет, є спеціальн ревізійні люки. Керують усіма обʼєктами за допомогою пульта управління в спеціальній кімнаті. Там на великих екранах транслюють зображення макету в реальному часі, і якщо десь є несправність, кажуть про це в рацію операторам у залі.
- За цей рік відкрили новий сенс проєкту, - розповідає Павло. - Ця атмосфера, яку тут вдалося створити, відволікає людей від стресу. Військові приїжджають з передка і кажуть: "Як класно, що у вас можна забути про весь негатив, подивитись на щось миле". Коли люди живуть в емоційному виснаженні або не знають, як розмовляти з тими, хто приїжджає з фронту, то класно, що є місце, де можна відпочити без слів.
У сусідній залі, де колись була майстерня, зробили окрему музейну виставку. Тут розмістили макети, із яких починали створення проєкту. Також експонують художні й фото-виставки на залізничну тематику. У вихідні проводять майстер-класи з виготовлення мініатюр.
Ближче до вечора у музей сходиться все більше відвідувачів. Приходять цілими родинами, а дітей піднімають вище й ставлять на огорожу, щоб краще роздивилися мініатюри. На обличчях помітний подив від масштабів макету. Виставка працює з середи по пʼятницю з 15:00 до 20:00. У суботу та неділю відвідати музей можна з 11:00 до 20:00.
2 
1
Коментарі